системи ідей, які виправдовують і узаконюють відносини субординації, домінування і основоположні світогляди у різних груп суспільства.
3. Причини конфлікту, що полягають в різних формах економічної і соціальної нерівності. Цей тип причин пов'язаний зі значними відмінностями в розподілі цінностей між індивідами чи і групами. Нерівність в розподілі цінностей існує повсюдно, але конфлікт виникає тільки при такій величині нерівності, яка розцінюється як вельми значна.
4. Причини конфліктів, лежачі у відносинах між елементами соціальної структури. Конфлікти з'являються внаслідок різного місця, яке займають структурні елементи в суспільстві, організації або впорядкованій соціальній групі. Конфлікт з цієї причини може бути пов'язаний, по-перше, з різними цілями. По-друге, конфлікт з цієї причини буває пов'язаний з бажанням того або іншого структурного елемента зайняти більш високе місце в ієрархічній структурі.
Будь-хто з перерахованих причин може послужити поштовхом, першим рівнем конфлікту тільки при наявності певних зовнішніх умов. Що ж повинно трапитися, щоб виник конфлікт, щоб актуалізувалася відповідна причина? Очевидно, що крім існування причини конфлікту навколо неї повинні скластися певні умови, що служать поживною середою для конфлікту.
4. Вирішення конфліктів
Конфліктологія виробила ряд рекомендацій, проходження якими прискорює процес вирішення конфлікту:
під час переговорів пріоритет повинен віддаватися обговоренню змістовних питань;
сторони повинні прагнути до зняття психологічної і соціальної напруженості;
сторони повинні демонструвати взаємну повагу один до одного;
учасники переговорів повинні прагнути перетворити значну і приховану частину конфліктної ситуації у відкриту, гласно і доказово розкриваючи позиції один одного і свідомо створюючи атмосферу публічного рівноправного обміну думками;
всі учасники переговорів повинні виявляти схильність до компромісу.
Компроміс являє собою такий спосіб вирішення конфлікту, коли конфліктуючі сторони реалізовують свої інтереси і цілі шляхом або взаємних поступок, або поступок більш слабій стороні, або тій стороні, яка зуміла довести обґрунтованість своїх вимог тому, хто добровільно відмовився від частини своїх домагань.
Список використаної літератури
Веренко І.С. Конфліктологія. - М., 1990
Соціологія. Курс лекцій / Під ред. Є. Безбородько. – К., 1994.
Соціологія / За ред. С.С.Фролов «Логос»., М., 1996.
Соціологія конфлікту / За ред. А.Г. Здравомислова. - М., 1994
Тощенко Ж.Т. Соціологія: Загальний курс.-М.: Прометей,1994
Харчева В.Г. Основи соціології: Підручник.-М.: Лотос,1997