далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім’я, рівень матеріального добробуту та ін.);*

ближні професійні цілі (як етапи і шляхи досягнення далекої мети);*

резервні варіанти та їх ієрархія;*

знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;*

знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);*

знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою;*

реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій;*

при потребі – інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив.

Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:

1) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;

2) життєвого самовизначення – специфічної форми суб’єктно-об’єктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім суб’єктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.

Завдання професійного самовизначення:

1) сформувати установку на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення;

2) ознайомити зі світом професій, потребами ринку праці, правилами вибору професії;

3) забезпечити самопізнання та сформувати “образ-Я” як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;

4) сформувати вміння зіставляти “образ-Я” з вимогами професії до особистості та потребами ринку праці, створювати на цій основі професійний план і перевіряти його;

5) сформувати вміння аналізу різних видів професійної діяльності, враховуючи їх спорідненість за психологічними ознаками та схожістю вимог до людини;

6) створювати умови для перевірки можливостей самореалізації в різних видах професійної діяльності шляхом організації професійних проб;

7) забезпечити розвиток професійно важливих якостей;

8) сформувати мотивацію та психологічну готовність до зміни професії і переорієнтації на нову діяльність;

9) виховувати загальнолюдські та загальнопрофесійні якості, розумні потреби.

Етапи професійного самовизначення особистості

Існують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості.

З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи:

1) дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри;

2) підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії;

3) попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;

4) прийняття остаточного рішення – вибір рівня кваліфікації, об’єму й тривалості професійної підготовки, вибір спеціальності.

З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи:–

емоційно-образний – характерний для дітей старшого дошкільного віку;–

пропедевтичний – характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи);–

пошуково-зондуючий – характерний для молодших підлітків (4-7 класи);–

період розвитку професійної свідомості (8-10 класи);–

період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи);–

період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів);–

саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі.

Показники сформованого професійного самовизначення:–

інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії , навчальні заклади, в яких можна отримати професію;–

сформованість професійних інтересів і намірів;–

сформованість мотиваційної сфери при виборі професії;–

наявність спеціальних здібностей;–

наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності;–

узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії;–

відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань.

3. Основні суперечності процесу професійного самовизначення:*

між прагненням молодої людини до самостійності та потребою у кваліфікованій допомозі дорослих (учителів);*

між соціальною орієнтацією молоді переважно на престижні професії та потребою держави у спеціалістах;*

між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи та зниженням інтересу до навчання в більшої частини сучасної молоді;*

між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації;*

між професійними намірами та здібностями;*

між прагненням молоді до самостійності та відсутністю вміння обґрунтовано прийняти рішення щодо вибору професії;*

між усвідомленням рівня свого загального розвитку та можливістю менш кваліфікованої праці;*

між бажанням спробувати свої сили та відсутністю такої можливості у школі;*

між станом здоров’я та медико-фізіологічними вимогами професії;*

між сучасними вимогами до спеціаліста і діючими формами та методами професійної підготовки;*

між професійними намірами молоді з високим рівнем освіти і значною часткою малокваліфікованої ручної праці.

4. Місце мотивації у свідомому виборі професії

Мотивація свідомого вибору професії – це система мотивів, спрямованих на реалізацію потреби в оволодінні певним видом професійної діяльності. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Мотивація формується в людини в міру усвідомлення нею суспільної значимості обраної діяльності і правильної оцінки своїх індивідуальних нахилів і здібностей. Тому мотивацію вибору професії, як і будь-яке психічне явище, дуже важливо розглядати в розвитку, із врахуванням вікових змін. При цьому важливо не лише краще зрозуміти характер зміни мотивації, але й побачити, які її сторони на певному етапі розвитку потребують виховного впливу.

Мотиви вибору професії можна звести до трьох основних комплексів:

1) Інтерес.

Професійні інтереси школярів можна поділити на дві основні групи:–

безпосередні інтереси, які виникають на основі привабливості змісту та процесів конкретної діяльності;–

опосередковані інтереси, зумовлені деякими організаційними, соціальними та іншими характеристиками професії.

Безпосередні професійні інтереси включають:*

професійно-специфічний інтерес – інтерес до предметів, до процесів праці, що характеризують її основні функції, а також до результатів, виражених у створених продуктах, наданих послугах і т. п.*

загальнопрофесійний інтерес виникає на основі привабливості найбільш загальних властивостей професії, з якими школяр має можливість ознайомитись у повсякденному житті.*

романтичний інтерес базується на уявленні про незвичайність даної професії.*

ситуативний інтерес формується на основі випадкових , нетипових для даної професії ознак і пояснюється вузькістю професійного кругозору учня.

Опосередковані професійні інтереси включають:*

професійно-пізнавальний інтерес базується на прагненні до пізнання певних природних, технічних, гуманітарних та інших процесів і явищ.*

інтерес до самовиховання проявляється в прагненні до духовного