Реферат з соціології

Проведення опитувань: Шкала самооцінки, самовідношення.

Інструкція учневі: Кожна людина оцінює свої здібності, можливості, характер та інше. Рівень домагань кожної людини, риси людської особистості можливо умовно виразити вертикальною лінією, нижня частина якої символізує найнижчий розвиток, а верхня – найвищий. Вам пропонується розглянути сім таких ліній. Вони означають:

Здоров’я;

Розумові здібності;

Характер;

Авторитет у товаришів;

Уміння робити щось власноруч – “умілі ручки”;

Зовнішність;

Впевненість в собі.

На кожній лінії написано, що вага означає.

Обробка та інтерпретація результатів:

Шкала “здоров’я” не розглядається з точки зору самооцінки і рівня домагань. Її кількісне значення дає змогу знати дуже мало, то психолог може провести діагностику рівня тривоги та внутрішньоособових конфліктів, а також відправити підлітка на медичний огляд до лікаря.

Усі шкали – по 100 мм (тобто 100 балів), тому вимірюється довжина до риски. Н: 54 мм – 54 бали.

Підраховується величина самооцінки (до знаку “-“), величина рівня домагань (до знаку “х”), різниця між величинами рівня домагань і самооцінки. Якщо рівень домагань нижчий від самооцінки, то результат буде з мінусом.

Підраховується середня самооцінка з шістьма показниками.

Рівень домагань можна зобразити у вигляді профілю.

Слід звернути увагу на завищені або занижені показники самооцінювання і рівня домагань у підлітка.

Завищені показники – більше 75 балів, занижені – менше 25 балів.

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

Здоров’я |

Розумові здібності | Характер | Уміння робити щось власноруч | Зовнішність | Впевненість в собі

Схема програми психологічного дослідження у 10-х класах

Визначення проблеми дослідження.

Період навчання в десятому класі співпадає з періодом ранньої юності. Це початок встановлення справжньої соціально – психологічної незалежності в усіх поведінкових сферах, включаючи матеріальне, фінансове самозабезпечення, самообслуговування, незалежність в моральних судженнях, політичних погляд і вчинках. Рання юність – це своєрідність переворот в психології людини, пов’язаний з усвідомленням багатьох, недоступних ще підлітку протиріч в житті: між нормами моралі, що стверджується людьми і їх вчинками, між ідеалами і реальністю; між здібностями, можливостями і визнанням людей; між соціальними цінностями і

реальною прозою життя.

Це період усвідомлення і прийняття людиною відповідальності за свою долю і долю близьких для людей. Це початок дорослої, складної як внутрішньо, так і зовнішньо адаптації до життя, включаючи прийняття багатьох умовностей, соціальних норм, ролей і форм поведінки, що не завжди відповідають внутрішнім установкам людини в даний відрізок часу, в даній ситуації.

Всі ці дані представляють учня школи третього ступеня як досить дорослу людину, з точки зору можливостей проведення діагностики. Але варто орієнтуватися на питання, важливі саме для ранньої юності, прагнення до поглибленого самопізнання, самовдосконалення, аналіз своїх почуттів.

Плануючи дослідження варто пам’ятати про сучасну соціальну ситуацію в Україні. Нестабільність впливає не лише на різні рівні суспільстві, а й на психологічні рівні свідомості.

Саме ситуація соціальної нестабільності ускладнює процес соціалізації, а отже й поведінку та самопізнання. Дана ситуація ускладнює здійснення вибору та планування свого майбутнього. Для учнів старших класів це дуже небезпечно, оскільки не дає змоги спланувати свою професійну діяльність, становлення особистісної та соціальної ідентичності.

І все таки старшокласники активно пристосовуються до нових обставин, виробляючи свої цінності.

У школі для визначення ціннісних пріоритетів випускника, визначення психологічної готовності до дорослого життя і проводиться дане обстеження.

Визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єктом дослідження виступають ціннісні пріоритети сучасних випускників школи.

Предметом дослідження є: система відносин старшокласника до світу і до самого себе, мотиваційна сфера, особливості поведінки та спілкування.

Побудова гіпотези, визначення мети, постановка завдань.

Гіпотезою дослідження є: вивчення впливу навчання й виховання та формування творчої індивідуальності випускника, що прагне максимально реалізувати свої можливості (самореалізуватися, самоактуалізуватися), реалізувати потенціал свого “Я” в житті, стати успішним, полюбити життя в усіх його проявах.

Мета дослідження – виявлення старшокласників, в яких нечітке знання про своє майбутнє, немає сформованих чітких ціннісних пріоритетів.

Завдання – порівняти одержані дані із змістом психолого-педагогічного статусу десятикласника.

Обґрунтування вибору методів і методик.

Опис методик.

Методика КОСА – для визначення комунікативних і організаторських схильностей;

Самооцінка;

Моторна проба Шварцландера – визначення рівня домагань;

Методика Тейлора – визначення рівня домагань;

Методика Ю.Роттера. Локус – контроль.

Методика МІЦО – визначення ціннісних орієнтацій;

Методика Д.Голланда – опитувальник професійної спрямованості (ОПС);

Методика В.Століна, С.Пантєлєєва. Тест – опитувальник самоставлення.

Строк проведення.

Психолого – педагогічний статус десятикласника.

Психологічні параметри шкільного статусу учня | Психолого – педагогічні вимог до навчання, поведінки і спілкування учня.

1.1 Довільність психічних процесів | 1. Здатність до свідомого самообмеження в постановці і реалізації визначених значущих цілей

2. Планування діяльності в відповідності з її об’єктивною значимістю

3. Здатність передбачати наслідки досягнення тих чи інших цілей

4. Здатність визначити ресурси, необхідні для досягнення цілі і оцінювати їх реальну наявність.

5. Використання раціональних способів навчальної і інших видів діяльності.

1.2 Розвиток мислення | 1. Освоєння методів теоретичного, творчого мислення

2. Використання дослідницьких методів в навчанні

1.3 Сформованість важливих навчальних дій | 1. Виділення суттєвих і несуттєвих ознак, понять, що вивчаються

2. Оперування всією системою даних навчального завдання

3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання.

4. Вміння оцінювати предмет, що вивчається з різних сторін.

5. Вміння змінювати стратегії, гіпотези в процесі розв’язання навчальної проблеми.

1.4.Розвиток мови | 1. Багатий досвід усного мовлення.

2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння складнопідрядними конструкціями конструкціями в усному мовленні і на письмі, зв’язне викладення своїх ідей, використання доказів).

3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення.

1.5 Розвиток тонкої моторики | 1. Зрозумілість письма

2. Акуратність оформлення письмових робіт.

3. Схильність до різних видів ручної праці

1.6 Розумова працезатність | 1. Збереження навчальної активності і працездатності вподовж всього уроку.

2. Перевага швидкому темпу роботи

3. Вміння