як позитивних, довірливих, але при цьому зберігається автономність підлітка.
4.3 Відношення до значимої діяльності | Навчання виступає для підлітка як смислоутворюючий мотив
4.4 Відношення до себе | Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна орієнтація на майбутнє, суб’єктивне відчуття адекватності своєї поведінки і емоційних реакцій
Схема програми психологічного дослідження у 8-х класах.
І. Визначення проблеми дослідження.
Період переходу від дитинства до дорослості, усвідомлення себе як дорослої особи, переосмислення цінностей – це підлітковий вік, який супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед появою відчуття дорослості. Підлітки, прагнучи визнання власної дорослості зі сторони оточуючих, ще не відчувають себе дорослими повною мірою. Самооцінка в цьому віці набуває не меншого значення, ніж оцінка дорослих, перетворюючись у надзвичайно важливий мотив поведінки. Бурхливо розвивається емоційна сфера, що характеризується різними переходами від надмірної рухливості до спокою, від піднесення до байдужості.
У цьому віці формуються спрямованості пізнавальних та інших інтересів, це період розвитку ідеалів особистості.
Усе це викликає напруження психіки підлітків, може призвести до перевтоми, високо рівня тривожності, замкнутості, низького рівня самооцінки, погіршення психічної атмосфери в учнівському колективі, вдома, втрати друзів, проявів негативних явищ у поведінці, шкідливих звичках.
Тому для попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку особистості школяра – підлітка, виявлення труднощів в навчанні та відхилень у поведінці, проводиться психологічне дослідження.
ІІ. Визначення об’єкта і предмета дослідження.
Об’єктом дослідження виступають психічні явища, що зумовлюють появу труднощів, негативних явищ на даному етапі розвитку.
Предметом дослідження є: пізнавальна сфера (довільність психічних процесів); особливості мотиваційної сфери (наявність і характер навчальної мотивації, стійкий емоційний стан); особливості системи відносин школяра до світу і самого себе (стосунки з однолітками, відношення до себе).
ІІІ. Побудова гіпотези, визначення мети, постановка завдань.
Гіпотеза дослідження. Прояв негативних явищ у підлітковому віці пов’язаний з не сформованістю системи відносин підлітка з оточуючими і ставлення до самого себе.
Ці серйозні психологічні проблеми підлітка можуть безпосередньо не відображатися в зовнішньому прояві поведінки досить довгий час. Разом з тим вони шкодять психічному і соматичному здоров’ю школяра, зменшують його потенційні можливості, створюють ситуацію прихованого внутрішньо особистого конфлікту.
Мета дослідження: одержання достовірної інформації про соціально-психологічний статус учня в самий складний період психічного розвитку (підлітковий вік).
Завдання дослідження:
вивчення особливостей взаємодії з однолітками;
стійкий емоційний стан (рівень тривожності);
відношення до себе;
особливості мислення учнів.
Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера. Адаптація Бажина Е.Ф., Голинкіної С.А., Еткинда А.М.
Джерело: Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика. Методики і тести. Навчальний посібник. – Самара: видавничий Дім “Бахрах”, 1998 – 672с.
В основу визначення РСК особистості покладено 2 думки.
1. Люди відрізняються між собою тим, як і де вони локалізують контроль над значними для себе подіями. Можливі два протилежні типи такої локалізації: екстернальний і інтернальний. В першому випадку, людина вважає, що події, які з нею відбуваються, є наслідком дії зовнішніх сил – випадку, долі, інших людей і т.д. В іншому випадку людина інтерпретує важливі події, як результат своєї власної діяльності. Любій людині властива певна позиція на відрізку, що тягнеться від ексернальності до інтернальності.
2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний стосовно любих подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той самий тип контролю характеризує поведінку даної особистості в випадку невдач в сфері досліджень, причому це рівною мірою стосується різних областей соціального життя.
Інструкція: Вам буде запропоновано 44 твердження, що стосуються різних сторін життя і відношення до них.
Оцініть, будь ласка, степінь своєї згоди чи незгоди з наведеними твердженнями за 6 бальною шкалою:
повна згода 321 –1 – 2 – 3 повна незгода
Іншими словами, поставте проти кожного твердження один з 6-ти запропонованих балів з відповідним знаком “+” (згода) чи “-” (незгода).
Будьте, будь ласка, уважні і відверті. Бажаємо успіху!
Тест опитувальника.
Просування по службі більше залежить від вдалого збігу обставин, ніж від здібностей і зусиль людини.
Більшість розлучень стається із-за того, що люди не захотіли пристосуватися одне до одного.
Хвороба – діло випадку, якщо маєш захворіти, то нічого не вдієш.
Люди стають самотніми із-за того, що самі не виявляють інтересу і дружелюбності до оточуючих.
Здійснення моїх бажань, часто залежить вад везіння.
Немає сенсу докладати зусилля для того, щоб завоювати симпатію інших людей.
Зовнішні обставини – батьки і благополуччя – впливають на сімейне щастя не менше, ніж стосунки подружжя.
Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається.
Як правило, керівництво виявляється більш ефективним, коли повністю контролює дії підлеглих, а не покладається на їх самостійність.
Мої оцінки в школі часто залежали від випадкових обставин (наприклад, настрій вчителя), а не від моїх власних зусиль.
Коли я будую плани, то я, в загальному, вірю, що зможу їх здійснити.
Те, що багатьом людям здається удачею чи везінням, насправді є результатом довгих цілеспрямованих зусиль.
Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров’ю, ніж лікарі і ліки.
Якщо люди не підходять одне одному, то, як би вони не старалися, налагодити сімейне життя вони все одно не зможуть.
Те добер, що я роблю, переважно гідно оцінюється іншими.
Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
Думаю, що випадок чи доля не грають важливої ролі в моєму житті.
Я стараюсь не планувати своє життя далеко наперед, тому що багато залежить від того, як складуться обставини.
Мої оцінки в школі більше залежали від моїх зусиль і степені підготовки.
В сімейних конфліктах я частіше відчуваю провину за собою, ніж за протилежною стороною.
Життя більшості людей залежить від збігу обставин.
Я надаю