б) профілактика безробіття;

в) організація перепідготовки і перекваліфікації;

г) психологічна адаптація;

д) вирішення проблем депресій.

СР відповідають за створення на виробництві сприятливого соціально-психологічного клімату. Вони надають послуги у вигляді консультацій. Оплачується така служба самими робітниками.

З 60 х р. в країнах Заходу, а з 90х в СНД соціально-психологічні служби отримали розвиток в системі освіти. В школі (коледжі) соціальний робітник виконує декілька ролей:

консультує дітей та батьків;

консультує вчителів, допоміжний персонал;

захищає права учнів (студентів);

організовує в гуртожитку соціальне життя;

викладає практичні дисципліни;

допомагає студентам знайти джерела прибутку.

Так СПЦ може провести тестування студента. СР оформляє соціальні паспорти.

Як правило в більшості розвинутих країнах соціальний робітник є штатним співробітником пенітенціарних закладів і займається перш за все консультаціями зеків, а також психологічної адаптації; займається психотерапією. Цікавим є міжнародний досвід СПС в слідчих органах. Тут завданням СР є підготовка відповідних документів суду, тестування заарештованого, інколи СР виступає адвокатом.

Питання для самоконтролю:

Які завдання стоять перед спеціалізованими соціальними службами?

Для чого створюються СПС на виробництві?

Яким чином СР допомагають адаптуватись інвалідам до навколишнього світу?

Назвіть основоположний принцип ООН щодо літніх?