Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах “піки” напруженості припадають на перший-другий та на п’ятий-шостий роки подружнього життя.

Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції:

- загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар;

- нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар;

- сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів.

Отримані дані представлені в діаграмі 1.

Діаграма № 1.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ

ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%).

Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадоволеність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чоловіків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок.

Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напруженість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар.

Орієнтація на розлучення як метод вирішення сімейних проблем нами досліджувалась за допомогою методики “ Установки в подружній парі”. Крім основної шкали (шкала № 5 – “Відношення до розлучення”), яка показує лояльне відношення подружжя до факту розпаду шлюбу, ми якісно обробляли інші основні шкали і при допомозі аналізу неспівпадання більшості установок в подружній парі робили висновок про наявність в сімейних стосунках напруженості, яка в свою чергу призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім’ї.

Проведене тестування показало, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім’ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем.

Якщо проаналізувати відношення до розлучення в залежності від статі, то помічається така тенденція: 80% всіх опитаних чоловіків відносяться до розлучення позитивно, 12% вважають його крайнім способом вирішення проблем, 6% не визначили свою позицію, і лише 2% виявило негативне ставлення до розлучення. Що стосується всіх опитаних жінок, то виявлено, що позитивно відносяться до розлучення 84%, 6% вважають крайнім заходом, 8% не визначили свою позицію, 2% виявили негативне ставлення до розлучення.

Визначивши позиції партнерів щодо розлучення, нами був зроблений якісний аналіз установок на сімейне життя в подружніх парах. Слід зазначити, що розбіжності в поглядах і установках кожного з членів подружжя ведуть за собою цілий ряд негативних елементів. Неспівпадання установок позначається на психологічному кліматі в сім’ї, утворюючи зони конфліктів, що в свою чергу призводить до порушення стійкості подружніх взаємин.

Особливо нас цікавили показники узгодженості сімейних установок у подружніх пар, що подали заяву на розлучення, адже цей факт міг привести до розпаду шлюбу. Інформація про рівень узгодженості установок в сімейній парі може служити основою для розробки психотерапевтичної та корекційної роботи і дає можливість зберегти сім’ю.

Аналіз сімейних установок обстежених сімейних пар показав найвищий відсоток неузгодженості таких установок:

а) альтернатива між почуттям обов’язку і задоволенням (88%);

б) відношення до грошей (84%);

в) значимість сексуальної сфери в подружньому житті(76%)

г) відношення до кохання романтичного типу (68%);

д) відношення до забороненості сексу (60%).

Такі установки , як “ відношення до людей” (52%), “орієнтація на сумісну діяльність” (44%), “відношення до патріархального чи егалітарного устрою сім’ї” (40%) теж викликають занепокоєння в зв’язку з великим відсотком неузгодженості установок між подружжям.

Лише в установках “Відношення до дітей” виявлено узгодженість у 72% опитаних нами подружніх пар. В 28% пар така узгодженість відсутня.

Аналізуючи отримані дані, слід відмітити, що висока неузгодженість установок по названих вище шкалах призводить до появи напруженості в сімейних відносинах (76% опитаних пар). Характеризуючи це подружжя, встановлено, що їм властиві:

- часті сварки і конфлікти;

- відчуження і відсутність взаєморозуміння;

- висока внутрішньосімейна тривожність;

- неможливість налагодити сприятливі відносини та ін.

Подружні стосунки відзначаються нестабільністю, нестійкістю, запальним характером, підвищеною збудливістю, накопиченням негативних емоцій.

Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили робочу гіпотезу про те, що на стійкість шлюбу і стабільність сімейних подружніх відносин негативно впливають такі фактори:

- сімейна тривожність;

- конфліктність в сім’ї;

- напруженість в сім’ї;

- розходження установок в сімейній парі.

Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім’ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення.

Для дослідження психологічних особливостей розпаду шлюбів перед нами було поставлене завдання вияснити, які фактори привели до напруженості конфліктності сім’ї, а в кінцевому результаті до розпаду подружніх відносин.

Як стверджують дослідники сім’ї, психологічна сутність сім’ї заключається в такому розвитку взаємовідносин між її членами, який сприяє виконанню нею соціальних функцій, укріплює її. З метою аналізу сімейного стану та факторів, що спонукають до виникнення тієї чи іншої кризової ситуації, нами було проведене дослідження загального рівня задоволеності шлюбом.

Зі всього процентного складу опитаних свої відносини як абсолютно неблагополучні кваліфікували 48% всіх сімей; 12% оцінили свої відносини як неблагополучні; 26% визнали за швидше неблагополучні; 4% вважають свої подружні відносини перехідними.

Одним із факторів напруженості сімейних відносин є узгодженість психологічних і соціальних ролей подружжя.

В досліджуваних нами подружніх парах найбільша узгодженість припадає на такі ролі:

а) “Виховання дітей” – 64% від всіх опитаних сімей,

б) “Матеріальне забезпечення” 52%,

в) “ Господар-господиня” – 46%.

Найбільша неузгодженість спостерігається по таких ролях:

а) “Організація сімейної субкультури” – 88%,

б) “Організація дозвілля” – 83%,

в) “Емоційний клімат” – 79%.

Неспівпадання ролей виявлено у 64,7%