Реферат

на тему:

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника у процесі навчання.

На сучасному складному етапі розвитку нашого суспільства Україні особливо необхідні кадри, які могли б глибоко осмислювати, аналізувати процеси, що відбуваються і знаходити шляхи розв’язання кризових явищ. Адже аналітичне мислення необхідне не тільки вченим, працівникам освіти і культури, але і працівникам всіх сфер суспільного виробництва і управління.

На нашу думку сьогодні аналітичне осмислення, поряд з іншими, особливо потребує соціальна сфера життя суспільства. А отже при підготовці спеціаліста соціальної роботи чільне місце повинно займати формування його аналітичного мислення.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника, на нашу думку, являє собою певний алгоритм, складовими компонентами якого є:

- формування у соціального працівника визначеного складу і структури соціального знання в його специфічній цілісності в процесі навчання і самоосвіти;

- вироблення вміння аналізувати соціальні явища, розуміти їх сутність давати їм об’єктивну оцінку і робити адекватні висновки з певного кола соціальних фактів;

- розвиток бачення предмету своєї діяльності і осмислення сукупності своїх безпосередніх обов’язків;

- оволодіння методами практичного розв’язання соціальних проблем, які визначають методику конкретного виду соціальної роботи;

- самовиховання необхідних для соціального працівника якостей: розуміння і відчуття соціальної справедливості, відповідальності за наслідки своєї роботи, чесності і принциповості у вирішенні життєвих проблем, відкритості у роботі з людьми, готовності прийти їм на допомогу;

- вироблення здатності прогнозувати можливі результати і наслідки своєї діяльності і ін.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника вимагає формування у нього відповідного понятійного апарату, самої здатності до аналітичного мислення. Необхідно підкреслити, що сучасна наука ще не виробила загальноприйнятого складу понятійного апарату, його об’єму і структури. Понятійний апарат включає в себе базові поняття, які не можна подавати у вигляді їх простого переліку. Тому потрібні об’єктивні підстави для їх систематизації. З цієї причини наші пропозиції у цьому плані слід розглядати як спробу впорядкування і взаємозв’язку цих понять. Всі базові поняття, котрі, на нашу думку потрібні для формування аналітичного мислення саме соціального працівника, можна систематизувати за принципом “визначальне” і “визначуване” у таких рівнях:

- Природне середовище - економіка - соціальна політика - мораль - право і законність.

- Природне середовище: природа, довкілля, екологія, екологічні ресурси, гармонія з природою, охорона природного середовища.

- Економіка: економічні закони, економічний ріст, стійкий економічний розвиток, економічний прогрес.

- Соціальна політика: соціальні проблеми, соціальний розвиток, якість життя, соціальні зобов’язання держави, соціальне партнерство, соціальний досвід.

- Мораль: матеріальні і духовні цінності, потреби людини, соціальна справедливість, соціальне благополуччя, соціальний мир і безпека, демократія, здорове і плідне життя, соціальна комунікація, пізнавальні орієнтації суспільства, домінуючий тип культури.

- Право і законність: права людини, основні свободи, правовий захист, правовий нігілізм, безправність, соціальний захист, беззахисність.

Отже в процесі навчання майбутнього соціального працівника з метою формування у нього аналітичного мислення всі згадані компоненти понятійного апарату необхідно розглядати, на наш погляд, саме в такій послідовності, тому що кожний вищий рівень у відношенні до кожного є визначальним. В структуру знання соціального працівника входить освоєння в процесі навчання основних законів і документів, на яких грунтується його діяльність. Це, насамперед, Конституція України, закони, прийняті Верховною Радою України, відповідні постанови Кабінету Міністрів України, а також документи і правові акти ООН, які мають рекомендаційний характер. Так, наприклад, опрацьовується “Декларація і Програма дій Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку”, яка була прийнята главами держав і урядів у Копенгагені 6-12 березня 1995 року. На цій конференції глави держав і урядів вирішили: “визнати значення соціального розвитку і благополуччя людей і висунути ці цілі на перший план як в нинішньому столітті, так і в ХХІ столітті”, “сприяти соціальному розвитку і соціальній справедливості”.

Соціальне значення як компонент алгоритму аналітичного мислення соціального працівника має загальні характеристики і свою специфіку як у процесі його засвоєння у навчанні, так і в ході його практичної реалізації. Специфіка соціального значення полягає в тому, що воно виробляє свій зміст і змістову структуру: складові частини цього знання, будову цих частин та послідовність їх логічного розгортання. Цей зміст і його структура мають своє походження, виявляються і реалізуються в процесі їх функціонування і розвитку. Вони існують у відносинах людей, соціальних груп, трудових колективів, суспільства в цілому. І тільки як уже існуюча реалія вони можуть бути освоєні. Тобто соціальне знання має свою об’єктивну основу, незалежну від суб’єкта: викладача з його соціальними вподобаннями і студента як суб’єкта навчального процесу. Воно не зводиться до отримання слухачами певної суми відомостей, набору соціальних фахів, окремих даних про природу і цілі соціальної роботи. Тим більш це не сукупність якихось наперед заданих, готових висновків про ті чи інші соціальні явища. Тут ніхто не може претендувати на остаточну і єдино вірну істину. Разом з тим, всі ці системні аспекти соціального знання - його генезис, структура, функціонування розвиток - служать лише матеріалом для вироблення системного розуміння конкретних соціальних проблем особистості, сім’ї, соціальної групи, трудового колективу і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже для цього у соціального працівника повинна бути добре розвинута здатність до аналізу життєвих явищ. І саме аналітичне мислення, яке полягає в мисленому і практичному розчленуванні життєвих фактів і явищ на складові частини, виділення в них суттєвих ознак і відношень, і є визначальним в забезпеченні успіху в роботі соціального працівника.

Сфера діяльності соціального працівника - це сфера послуг,