боку мешканців міста на роботу будинкових управ свідчать, що така інституція у сучасних умовах стала неефективною, виявилась нездатною повноцінно виконувати покладені на неї функції. Виходячи з цього, постало питання: яка можлива альтернатива будинковим управам, хто зможе більш ефективно виконувати їх функції?
Вивчення досвіду господарювання інших міст в нових соціально-економічних умовах показало, що альтернативні шляхи знайдені. Поступово мешканці багатоквартирних будинків від’єднуються від будинкових управ і створюють товариства співвласників квартир будинків. При цьому обирається будинковий комітет, який перебирає на себе усі функції будинкової управи: ремонт та прибирання будинку, обслуговування ліфтів тощо.
Проте, слід зауважити, що проблема, яка постала у місті Дрогобичі може розв’язатись не адміністративними методами, зверху, а лише завдяки ініціативі мешканців міста, тобто діям знизу. А міська адміністрація повинна пропонувати різноманітні механізми, з допомогою яких мешканці можуть піднімати питання про стан комунальних послуг і брати участь у формуванні місцевої політики, а також забезпечувати сприятливі умови для зміни форм господарювання.
Проведене соціологічне дослідження дало можливість з’ясувати думку мешканців міста про роботу будинкових управ та можливість їх реорганізації. За результатами дослідження, оцінка роботи, як і очікувалось, виявилась невисокою. Опитаних було умовно розподілено на чотири групи, відповідно до того, до якої управи належить їх будинок. Робота будинкових управ оцінювалась за 5-бальною шкалою (де 1-найнижча оцінка (незадовільно), 5-найвища). Як свідчать результати, середній бал коливається від 3,3 (будинкова управа №4) до 2,3 (будинкова управа №1). Відповіді вказують на недостатній рівень виконання будинковими управами міста своїх функцій.
Виходячи з таких результатів, логічним є наступне запитання : “Якщо б ліквідували будинкові управи, яку ви бачите їм альтернативу?”. Проте відповідь на це запитання викликала у респондентів значні труднощі. Лише 7,5% опитаних вказа ли, що слід залишити будинкові управи у такому вигляді, якому вони є на даний час. 62% опитаних мешканців міста не дали відповіді на це запитання. Таку позицію можна пояснити тривалим існуванням будинкових управ без альтернативних соціальних інститутів зі схожими функціями. Решта опитаних (30,5%) назвали різні варіанти, зокрема: кооперативна служба; домовленість мешканців між собою; власна будинкова управа; самоврядування; утворення малих будинкових об’єднань; утворення приватних будинкових об’єднань; кожен будинок повинен мати свого власника, який би взяв на себе уповноваження будинкової управи тощо.
Зазначені варіанти у різній формі відображають єдину ідею, тобто створення товариств співвласників квартир будинків.
Наступне запитання анкети було звернене лише до мешканців багатоквартирних будинків і мало на меті з’ясувати їх ставлення до створення саме товариств співвласників квартир будинків. Відповіді розподілились наступним чином (таблиця 2):
Таблица 2.
Наведені результати вказують, що більше половини опитаних (56,3 %) повністю підтримують створення товариств співвласників квартир будинків, п’ята частина респондентів (19,4%) частково схиляються до такої інновації , 15,1% мешкан-ців міста затрудняються дати на це запитання однозначну відповідь або взагалі не чули про названі товариства. Лише 9,2% опитаних не підтримують створення запропонованих інституцій.
Це вивчення громадської думки дало можливість виявити необхідні напрямки управлінських дій. Маючи підтримку знизу, тобто виходячи з потреб людей, вони безумовно матимуть успіх, легше реалізовуватимуться.
Наведене дослідження показало роль соціологічних досліджень в управлінській діяльності, у вирішенні проблем міста. Як бачимо, соціологічна інформація виконала подвійну функцію: по-перше, пізнавальну, оскільки дозволила з’ясувати реальну ситуацію у сфері комунальних послуг; по-друге, управлінську, виступивши поштовхом, підставою для прийняття управлінських рішень на місцевому рівні.
Основна ціль соціологічних досліджень проблем міста полягає в оптимізації стратегії ринкового розвитку міста, попередженні і врегулюванні конфліктних процесів в економічній, політичній, духовній чи соціальній сфері. Крім того, завданням соціології міста є пошук оптимальних рішень практичних управлінських проблем, допомога керівництву у виборі стратегій поведінки по врегулюванню чи зняттю конфліктів. Соціологічна інформація здатна допомогти у виявленні найбільш гострих проблем та з’ясуванню їх значимості, що відображається в ієрархії цінностей мешканців міста.
Отже, сьогодні досить важливо проводити повномасштабні соціологічні дослід-ження, здійснювати аналіз проблем міста професійно, оперативно та результативно.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Нагорный Б.Г. Город как специфический объект социологического исследования // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Соціологія міста: наукові проблеми та соціальні технології”.– Дніпропетровськ. – 2001.– С.14-16. 2. Строкань Т. Регіональні особливості житлово-комунального господарства Черкащини // Регіональна економіка.– 2001.–№2.– С.95-101.