структурна перебудова економіки міста, що буде спрямована на:

а) підсилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових товарів широкого вжитку;

б) підвищення конкурентоспроможності виробництва, збільшення експортного потенціалу;

в) подальше проведення реструктуризації і перепрофілювання неефективних підприємств;

г) всебічне заохочення вітчизняного товаровиробника;

д) упорядкування і реалізація ефективних структур і програм;–

створення сприятливих умов для розвитку і діяльності підприємництва, особливо малого бізнесу у виробничій сфері;–

підтримка підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста, надійну і стабільну роботу комунального господарства і пасажирського транспорту міста;–

створення відповідних умов для нормального функціонування установ охорони здоров’я, освіти, культури й інших організацій соціально-культурної сфери;–

соціальний захист малозабезпечених верств населення;–

реалізація муніципального замовлення та інших міських програм, застосування механізму соціального замовлення;–

збереження самобутності міста, охорона та відродження пам’ятників історії і культури, розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму;–

створення нових робочих місць, працевлаштування молоді;–

розширення і поглиблення зовнішніх зв’язків, надання їм конструктивізму і конкретності, збільшення обсягу залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

Як бачимо, коло охоплених питань досить широке. Однак значна трудність при складанні настільки об’ємного за змістом стратегічного документа, як план соціально-економічного розвитку такого великого міста як Одеса, була обумовлена усе ж нестачею інформації про існуючі міські проблеми, відсутністю прогнозування соціальних наслідків реформ і нововведень. Соціальне прогнозування, що передує складанню плану соціально-економічного розвитку міста, веде до підвищення рівня об’єктивності плану. Найбільш ефективним є соціальне прогнозування, здійснене на підставі даних моніторингових досліджень. Доречним також буде застосування умовної екстраполяції в майбутнє тенденцій, що спостерігаються, закономірності розвитку яких у міському середовищі досить добре відомі в минулому і теперішньому. Результатом цього є знаходження проблем, що назрівають, або навіть невідомих раніш міських проблем, та включення в плани соціально-економічного розвитку заходів щодо їхнього вирішення.

Тепер, коли дефіцит бюджетних коштів не дозволяє проводити постійний моніторинг міського середовища, інформаційні резерви для складання плану соціально-економічного розвитку міста все ж існують. До цього резерву варто віднести матеріали досліджень, що проводяться університетами, науково-дослідними інститутами, соціологічними центрами й асоціаціями. У зв’язку з цим зазначимо хоча б основні напрямки, по яких здійснювалися соціологічні дослідження на Півдні України в 2000 році[4]: –

із соціально-політичної та соціально-економічної тематики: в зв’язку із загальноукраїнським референдумом, а також регулярне опитування експертів (Одеський інформаційно – дослідницький центр “Пульс”, Миколаївський дослідницький Центр “Новаль – Експерт”);–

із проблем охорони здоров’я: аналіз статистичних даних (відділ соціально – економічного розвитку Приморських регіонів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, м. Одеса), оцінка населенням стану охорони здоров’я (Одеський інформаційно – дослідницький центр “Пульс”); – із питань реформування житлово-комунального господарства: оцінка населенням житлово-комунального обслуговування (Одеський інформаційно – дослідницький центр “Пульс”), відношення населення до нових форм організації житлового господарства (кондомініумам) – кафедра філософії і соціології Херсонського технічного Університету;–

із проблем молоді: моніторингове дослідження ціннісних орієнтацій випускників загальноосвітніх шкіл (декілька досліджень проведено кафедрою соціології Інституту соціальних наук Одеського Національного Університету;–

із проблем регіональної еліти (інформаційний відділ Одеської філії Академії управління при Президенті України);–

на базі кваліметричної моделі для моніторингу соціально – економічних процесів здійснено порівняння соціально – економічного розвитку трьох областей (Одеської, Миколаївської, Херсонської) Півдня України (перша редакція) – відділ соціально-економічного розвитку Приморських регіонів Інституту проблем ринку й економіко-екологічних досліджень).

Це лише деякі напрямки соціологічних досліджень, що проводилися за останній час на півдні України. Як бачимо, інформаційна база, що не вимагає додаткових матеріальних витрат, уже є в наявності й обсяг напрацьованого матеріалу дуже великий. Однак при складанні плану соціально-економічного розвитку міста ці матеріали практично не були використані. Отже, необхідними умовами формування сприятливого міського середовища є постійна координація зусиль з боку науковців і органів управління; використання вже існуючої інформації і, по можливості, фінансування нових досліджень.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Прибиткова I. “Урбанiзацiя в Украiнi на порозi XXI столiття” / Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг.– 1999.– № 3. 2. Сванидзе А.А. “Проблемы изучения городской истории”. Всеобщая история: дискуссии, новые подходы. М., 1989. 3. Борщевский М.В., Успенский С.В., Шкаратан О.И. “Город. Методологические проблемы комплексного социального и экономического планирования”. М., 1975. 4. Попова І.М. “Звіт про роботу Південно-Українського відділення Соціологічної асоціації України в 2000 році”. Рукопис. Одеса, 2001.