Реферат на тему:
“Влада як соціальний феномен”
Влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можли-вості і спроможність впливати на поведінку людей за допомо-гою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організо-ваної спільності людей є боротьбою між владою і хаосом.
У найширшому значенні влада — завжди вольові відносини: ін-дивіда до самого себе (влада над собою), між індивідами, група-ми, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами. Реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності — політичної, еконо-мічної, правової.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи (меха-нізм і засоби взаємодії суб'єкта і об'єкта).
Влада — завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органа), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Влада означає відно-сини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого — підкорення їй. Інакше — це владовідносини між суб'єктом і об'єктом.
Сутністю влади є вольові відносини (керування /панування/ — підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта приймати рішення («авторитетні рішення»), обов'язко-ві і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконан-ня прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспіль-ство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, пере-шкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство — засоби, за допомо-гою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей.
Для виникнення владних відносин необхідно, щоб суб'єкт мав такі якості:*
волю до влади, тобто бажання панувати і готовність брати на себе пов'язану з цим відповідальність;*
компетентність, тобто знання сутності справи, стану і на-строю підвладних, уміння використовувати ресурси, мати авто-ритет.
Готовність до підкорення об'єкта владарювання залежить від низки чинників:—
від його якостей;—
від висунутих до нього вимог;—
від ситуації та засобів впливу, які має суб'єкт;—
від сприйняття суб'єкта об'єктом залежно від наявності (або відсутності) у нього авторитету.
На відміну від ранніх експлуататорських держав, де об'єкт владарювання був безправним і зобов'язаним беззаперечно під-корятися суб'єкту владарювання, у сучасних демократичних дер-жавах якості об'єкта політичного владарювання визначаються насамперед його політичною і правовою культурою.
Соціальна (публічна) влада — вольові (керівництва — підко-рення) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціаль-ного колективу волі (інтересу).
Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний (суспіль-ний) характер, то в класово-організованому — політичний. У державі ми маємо справу з політичною владою. В аналізі полі-тичних систем суспільства влада посідає таке саме місце, як гро-ші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.
Відмінності політичної та державної влади важко виділити, проте вони є.
1. Всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державною. Прикладом може служи-ти двовладдя в Росії 1917 p. — влада Тимчасового уряду і влада Рад. Володіючи політичною владою, Ради на той час не мали самостійної державної влади. Інший приклад — по-літична влада в Анголі, Гвінеї-Бісау, Мозамбіку, які переста-ли бути колоніями Португалії (до проголошення незалежно-сті в 1974 і 1975 pp.). Таку владу можна назвати переддержавною, або додержавною. Лише згодом вона стає державною, набуває загального характеру.
2. Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом'якшує їх про-тиборство, виконує «спільні справи». Держава — центральний інститут політичної влади. Ядром політики як сфери діяль-ності, пов'язаної з відносинами між класами, націями та ін-шими соціальними групами, є проблема завоювання, утри-мання і використання державної влади. Термін «політична влада» покликаний підкреслити реальну здатність і можли-вість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має влади, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах правових норм і за їх допомогою.
Політична діяльність не вичерпується державною діяль-ністю. Вона здійснюється в рамках різних політичних партій, профспілок, міжнародних організацій. За допомогою полі-тичної влади реалізуються життєво важливі інтереси значних і впливових груп суспільства (класів, націй, етнічних спіль-нот та ін.).
На відміну від державної влади, політична влада класу, іншої соціальної спільноти не спроможна виконати роль умиро-творителя протиборчих сил суспільства або здійснювати «спі-льні справи».
3. Політична і державна влада мають різні механізми здій-снення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусо-вий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпече-них державно-правовими методами.
Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійс-нюється через: а) їх організації (опосередкований шлях);
б) політичні виступи (безпосередній шлях). Якщо влада кла-су реалізується за допомогою державного апарату зі спиран-ням на апарат примусу, можна говорити про державну владу. Державна влада не може протиставлятися політичній владі, оскільки політичну владу в суспільстві не можна уявити без дер-жави. Держава є основним універсальним акумулятором полі-тичної влади, тому що має можливість:
а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового ха-рактеру;
б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;
в) вдаватися в разі потреби до примусу.
Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.
Політична влада — публічні,