Реферат з соціології
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання
МЕТА: Ознайомитися з особливостями виховної роботи соціально-го педагога в мікрорайоні та досвідом, який є в Україні, з провідними ідеями сучасної педагогіки щодо виховної та со-ціальної роботи за місцем проживання.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОЛИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Вивчення даної теми вимагає усвідомлення важливості вихов-ної роботи з дітьми, підлітками, включаючи всі сторони їх життя (побут, дозвілля, сферу сімейних відносин). Слід засвоїти, що саме неформальні об'єднання, клуби, товариства можуть виступати у ролі виховного середовища. Значну увагу треба зосередити на важли-вості завдань соціального педагога відповідно до вимог щодо органі-зації форм роботи та використання нових методик.
Соціальний педагог працює за місцем проживання дітей у мікро-районах, у неформальних об'єднаннях, клубах, товариствах. Саме середовище охоплює всі сторони життя дітей, підлітків і включає побут, сімейні відносини, дозвілля.
Виховання дітей у мікрорайоні вимагає від соціального працівника об'єднувати свої зусилля щодо вирішення загальної проблеми виховання і захисту дітей із працівниками школи, соціальними служ-бами. Центром у цьому єднанні є дитина, особистість дитини, її сім'я, середовище однолітків. Адже поза школою, поза контролем сім'ї та школи дитина виявляє свої негативні риси, байдикує, встановлює зв'язки з неформальними, часто злочинними, групами.
Останнім часом в Україні з'являються різнопланові дитячі й молодіжні клуби, активізувалися різноманітні форми роботи із дітьми, підлітками, молоддю. Проблеми щодо діяльності соціаль-ного педагога в мікрорайоні можна, на наш погляд, сформулюва-ти так:
1) функціонування різнопланових дитячих та молодіжних клубів;
2) пошук нових форм і методів роботи за місцем проживання;
3) створення соціально-педагогічних умов для роботи з дітьми;
4) залучення дітей і молоді до дитячих клубів і формувань за місцем проживання;
5) організація взаємодії підлітків, яка принесе потребу до само-розвитку, радість, змістовне дозвілля;
6) допомога сім'ї, у якій є проблемні групи.
Соціальний педагог, який працює у районі, повинен співпрацю-вати з батьками й дітьми, домагаючись нормалізації відносин, підтри-мувати тісний зв'язок із школою, з'ясовувати причини небажання дітей ходити до школи, виявляти сім'ї, у яких жорстоко ставляться до дітей, які страждають від знедоленості. Така діяльність передба-чає залучення спеціалістів: лікарів, юристів, працівників міліції, вчи-телів, соціальних працівників різних напрямків, представників ад-міністративних органів. Спробуємо визначити функції соціального працівника, який працює за місцем проживання: організаційна (організація вільного часу); підтримуюча (допомога і підтримка у вирішенні дитячих проблем, які виникли); контролююча (контроль за поведінкою, за відносинами дітей і молоді з ровесниками, сім'єю); комунікативна (налагодження спілкування з дітьми).
Об'єктами роботи соціального працівника за місцем прожи-вання стають найчастіше діти, молодь, що вживають наркотики, алкоголь, які стоять на обліку в дитячій кімнаті міліції для непов-нолітніх, діти з неблагополучних сімей, такі, що відстають у на-вчанні.
Провідною ідеєю роботи соціального педагога є спрямованість на конкретну особистість. Така спрямованість базується на повазі до особистості дитини, орієнтації на загальнолюдські цінності (доб-ро, милосердя, любов, повага до людини, терпимість, чуйність, співчуття тощо).
У своїй діяльності соціальний педагог повинен керуватися та-кими важливими принципами, як гуманізація, демократизація, по-вага до людини, її захист. Українські дослідники А.Й.Капська, Р.Х.Вайнола визначають, що позиція захисту дитини має стати ос-новним аспектом у її соціалізації. Саме ця позиція на їх думку, до-поможе дітям і підліткам реалізувати свої інтереси, виявити пози-тивні якості, розширити свої знання і пізнавальні інтереси. Спрямованість на особистість передбачає розвиток спілкування. У віко-вих групах діти спілкуються залежно від тієї моделі, яка вже скла-лася за їх невеликим життєвим досвідом, тому часто їхні стосунки супроводжуються непорозумінням, виникненням бар'єрів у спілку-ванні, конфліктів і психічних зривів. Навчання у дітей і молоді спілкуватися включає виховання культури поведінки, моральності, доброзичливості до інших.
Роль соціального педагога складна і різноманітна, тому дово-диться бути і другом, і порадником. Така діяльність потребує акти-візації вимог, які сприяли б організації, оптимізації методик соц-іального виховання, виявлення нових форм і підходів. З метою ви-рішення існуючих проблем, пропонуємо використовувати такі ме-тоди: анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, письмові роздуми, ігри, конкурси, читання, екскурсії, походи, зустрічі та ін.
А.Й.Капська, Р.Х.Вайнола пропонують соціальним працівникам скористатися характеристикою-програмою, яка має такий вигляд:
1.
Прізвище, ім'я, по батькові | Виявлені якості особистості | Програма роботи | Одержані результати
1 | 2 | 3 | 4
2. Історія життя і виховання (сім'я, соціальний стан, матеріаль-не становище, освітній, культурний рівень, внутрішньосі-мейні стосунки; вплив оточення, виховних інститутів).
3. Становище у школі (участь у різноманітній діяльності, ста-тус у колективі).
4. Характеристика основних якостей (особистості психічних процесів темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери).
5. Основні показники педагогічних упущень (види моральних і правових злочинів, їх мотиви, причини споєння, ставлення до своїх вчинків).
6. Застосування різних методів виховання (переконання, при-вчання, вправи, виховуючи ситуації, приклад, нагорода, по-карання).
На основі такої характеристики соціальному працівнику про-понується планувати свою роботу, ставити разом із вихованцем зав-дання, аналізувати вчинки, поведінку тощо.
Така робота проводиться з урахуванням бажань, інтересів ви-хованців і базується на добровільних засадах.
СЛОВНИК
Мікрорайон - невелика територія, жителів якої вирізняє пев-ний стиль життя або будь-які інші загальні характеристики.
Місце проживання - місце, де громадянин постійно або зде-більшого проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не до-сягай п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опі-кою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.
Злочин - передбачене кримінальним законодавством суспіль-но небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспіль-ний лад України, її політичну і економічну системи, власність, осо-бу, політичні, трудові, майнові та інші права та свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільне небез-печне діяння, яке посягає на правопорядок.
Вчинення злочину з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала