Тривалість перерв між першою і повторною стадіями дослідження—найрізноманітніша, оскільки суспільні процеси наділені неоднаковою динамікою і циклічністю. Часто саме властивості об'єкта підказують часові інтервали повторних досліджень. Наприклад, якщо вивчаються тенденції в реалізації життєвих планів випускників середніх шкіл і перший раз їх опитували перед випускними іспитами в школі, то очевидно, найближчий термін повторного дослідження – після завершення прийомів у вузи, технікуми, коледжі чи влаштування роботу.
Особливий вид повторного дослідження — панельне. Допустимо, в ході повторного дослідження виявляється рівень ефективності освіти. Здебільшого він визначається незалежно від того, як змінився об'єкт за період між початковою та повторною стадіями дослідження. Панельне ж дослідження передбачає неодноразове вивчення одних і тих же осіб через задані інтервали часу. Тому для панельних досліджень доцільно дотримувати таких інтервалів, які дають змогу максимально зберегти стабільність досліджуваної сукупності за її величиною та складом. Такі дослідження дають можливість поновлювати і збагачувати інформацію, що відображає динаміку, спрямованість розвитку.
Ось така, в загальних рисах, побудована на різних основах, класифікація видів соціологічного дослідження.
Доречним може бути запитання: «Чи існує залежність між явищами і видами соціологічних досліджень, з допомогою яких вони можуть бути вивчені?» Принципової залежності тут немає. Практично будь-яке явище може розглядатися на рівні розвідувального, описового чи аналітичного дослідження. В свою чергу, для будь-якого виду соціологічного дослідження не існує «заборони» на аналіз тих чи інших явищ і процесів: кожний спроможний дати про них певний обсяг наукової інформації.
Якість соціологічної інформації, безумовно, буде кращою, якщо передбачити проведення пробного дослідження. Воно є способом перевірки обґрунтованості гіпотез і задач, а також методичного рівня інструментарію збору початкової соціологічної інформації. Пробне дослідження допомагає оцінити правильність побудови відповідної моделі вибірки і внести в неї у випадку необхідності певні поправки, уточнити деякі характеристики об'єкта і предмета дослідження, обґрунтувати витрати і терміни всіх дослідницьких процедур. Велике значення пробне дослідження має і для тренування групи досліджуваних.
Пробне дослідження можна розглядати і як генеральну репетицію основного дослідження, що дає змогу зробити перші висновки про те, наскільки успішно пройшов етап підготовки до нього і яких результатів можна очікувати.
Сказане разом з тим не означає, що сам соціолог у конкретному випадку нічим не зв'язаний у виборі того чи іншого виду дослідження. Направленість такого вибору кожен раз випливає, щонайменше, із двох обставин: мети, практичної і наукової доцільності дослідження, а також із сутності і особливостей того явища, яке передбачається вивчити.
Яким чином ці обставини можуть заявити про себе, наприклад, при аналізі громадської думки?
Якщо планується розвідувальне дослідження, то, виходячи із його призначення, передбачається виявити загальну реакцію громадської думки на це або інше питання. В свою чергу, описове дослідження передбачає отримання більш детальної характеристики стану громадської думки в поєднанні її раціональних, емоційних і вольових начал. Нарешті, аналітичне дослідження окрім опису стану, елементів і властивостей конкретної громадської думки покликане дати відповідь і на запитання про те, які на фактори породили саме таку думку, і якою мірою вона виступає збудником поведінки людей.
Якщо обмежитись одномоментним замірюванням громадської думки, достатньо провести расове дослідження. Коли ж потрібні відомості про динаміку і тенденції її розвитку, організовують повторне дослідження.
Варто зауважити, що мета оперативного вивчення громадської думки диктує вибір анкетного, групового або телефонного опитування в якості методу отримання первинної інформації. Якщо ж фактор часу не переважає, поряд з опитуванням можуть застосовуватись й інші методи збору соціологічних даних.
Перед кінцевим вибором виду соціологічного дослідження незайвим буде реально оцінити і свої можливості, особливо глибину знань методики, техніки і організації, а також практичні навики.
Програма соціологічного дослідження
Програма містить теоретичне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення певного явища чи процесу. Тільки добре продумана в усіх своїх складових програма соціологічного дослідження – необхідна умова його проведення на високому якісному рівні. Не випадково програму називають стратегічним документом, де висвітлюються концепція дослідження проблеми, ті питання, які особливо зацікавили організаторів і спонукали їх зробити спробу здійснити науковий
Програма соціологічного дослідження поєднує в собі переважно детальне, чітке і завершене викладення наступних розділів:
методологічна частина — формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети дослідження, встановлення об'єкта і предмета дослідження, логічний аналіз основних понять, формулювання гіпотез і завдань дослідження;
методична частина — визначення досліджуваної сукупності, характеристика методів, які будуть використані для збору первинної соціологічної інформації, логічна структура інструментарію для збору цієї інформації, логічні схеми її опрацювання.
Настільки об'ємна структура програми не плід наукової фантазії соціологів. Вона перевірена багаторічною практикою і допомагає уникнути помилок у процесі проведення самого дослідження і аналізу його результатів.
Що ж стосується формулювання і обґрунтування проблеми дослідження, то вони виникають у зв'язку з необхідністю отримати повну уяву про реально існуючі протиріччя з намірами відшукати оптимальні шляхи і засоби їх розв'язання.
Різні ситуації, що ставить перед нами життя, прийнято називати проблемою. Для ініціаторів і організаторів соціологічного дослідження проблема порівнювана із станом «знання про незнання» певних кількісних та якісних змін, тенденцій розвитку й інших характеристик будь-якого соціального явища або процесу. До речі, це може бути незнання дійсних причин плинності кадрів або зниження творчого потенціалу робітників і т.п.
У процесі формулювання проблеми дослідники домагаються, щоб у ній найповніше відображалась і сама проблемна ситуація і основні протиріччя, що її визначають. Однак при цьому досить важливо уникати часто-густо надуманих проблем, тобто проблем, які або не відображають реальної соціальної ситуації, або давно вирішені.
Варто остерігатись й іншого — висунення проблем надзвичайно