Інколи в процесі одного дослідження доводиться шукати відповіді на ряд проблем, що відбувається, як правило, у тих випадках, коли сама дослідницька програма націлена на багатопроблемний аналіз. Йти ж на вивчення кількох проблем у рамках одного дослідження недоцільно. По-перше, це ускладнює інструментарій, робить його громіздким, що може погіршити якість зібраної інформації. По-друге, втрачається оперативність дослідження, що в свою чергу призводить до застаріння даних, втрати їх актуальності, а інколи й практичного значення самого дослідження в цілому.

Визначення мети дослідження передбачає здебільшого розв'язання або наукового, або практичного завдання, або і цього, й іншого одночасно. Варто ставити таку мету, реалізація якої вимагає надійних даних, які б дозволили виявити шляхи і засоби розв'язання найважливіших, вузлових на даний момент проблем, перевірити і встановити практичну віддачу і цінність форм та методів управління суспільним процесом чи явищем.

Як уже відзначалось, наукова проблема не існує сама по собі і завжди передбачає ту спільноту людей та їх діяльність, з якими вона нерозривно пов'язана. Відповідно, об'єктом соціологічного дослідження в широкому розумінні виступає носій тієї чи іншої суспільної проблеми.

Разом з тим причини виникнення проблеми можуть перебувати і за межами об'єкта дослідження. Це веде до розширення його масштабів, щоб можна було підійти ближче до її джерел.

Чітке виділення об'єкта дає змогу правильно визначити предмет дослідження. Останній включає в себе ті сторони і якості об'єкта, які найповніше характеризують досліджувану проблему (приховані в ній протиріччя). Відповідно, предмет соціологічного дослідження постає як концентрований вираз взаємозв'язку проблеми та об'єкта дослідження.

Логічний аналіз основних понять передбачає ряд таких методичних процедур, без яких не можливо втілити в інструментарії єдину концепцію соціологічного дослідження, а значить, реалізувати його ціль і завдання, перевірити правильність поставлених в ньому гіпотез.

Суть цих процедур полягає в логічному структуруванні основних понять, які займають основне місце у визначенні предмета дослідження. Логічний аналіз передбачає точне, всебічне пояснення їх змісту і структури, а на цій основі визначається співвідношення елементів і властивостей конкретного явища, послідовне вивчення яких дає змогу скласти чітке та яскраве уявлення про нього.

При дослідженні, наприклад, активності тієї чи іншої групи людей логічний аналіз основного поняття «соціальна активність» передбачає виділення таких його складових, як трудова активність, суспільно-політична активність, активність у сфері пізнання, культури і т.д. Розглядаючи потім кожне із них, можна ніби сходинками наближатись до визначення сутності різних сторін (елементів) предмета дослідження.

Між логічним аналізом основних понять і видом соціологічного дослідження існує певна залежність. І чим складнішим буде його вид, тим об’ємнішою і розгалуженішою буде структура логічного аналізу основних

У свою чергу характер аналізу основних понять має певний вплив на логіку підготовки інструментарію збору первинної соціологічної інформації.

Реалізація мети дослідження ґрунтується на визначеній послідовності кроків, прийомів, способів і методів. Набір цих методів, а вірніше, направленість дослідження може бути поставлена при формулюванні гіпотез. Гіпотеза — це наукове передбачення, котре пояснює будь-який фактор, явище чи процес, яке слід підтвердити або заперечити. Звідси випливає, що попереднє висунення гіпотез може впливати на внутрішню логіку всього процесу дослідження.

Безумовно, кожне соціологічне дослідження твориться на попередніх, явно чи неявно виражених передбаченнях про причини виникнення проблеми. В цьому розумінні гіпотези підсилюють значимість дослідження, підказують правильний вибір об'єкта дослідження і методу збору соціологічної інформації.

Основне, щоб гіпотези, які висуваються, не сковували думку, передчасно не нав'язували кінцеві результати роботи. їх формулюють однозначно, уникаючи розпливчастих понять.

Задачі соціологічного дослідження визначаються у відповідності з його метою й гіпотезами і, як і останні, можуть бути умовно розподілені на основні і додаткові.

Основні задачі дослідження відображають пошук відповіді на основне запитання: які шляхи і засоби розв'язання досліджуваної проблеми? Не виключаються ситуації, коли висунення додаткових гіпотез вимагає з'ясування ще будь-яких запитань. Тоді й плануються додаткові задачі.

Описові та аналітичні соціологічні дослідження, як правило, включають кілька основних задач, розв'язання кожної з яких передбачає реалізацію певної кількості зв'язаних *з ними додаткових задач. Так, аналізуючи відносини власності і особливості їх функціонування в якості додаткових задач, можна вивчити:

а) оцінки всіх існуючих, у тому числі й таких, що тільки формуються,
форм власності;

б) переваги і пріоритети стосовно них;

в) рівень ефективності способів і методів господарювання як
специфічного прояву життя власності.

Характеризуючи обов'язкові вимоги до програми соціологічного дослідження, варто звернути особливу увагу на інтерпретацію і операціоналізацію основних понять.

Як би не трактувались основні поняття, цей процес безумовно носить логіко-пізнавальний характер, тобто вони завжди досягають інтерпретації.

Основні поняття немовби задають хід дослідженню, диктують логіку вивчення проблеми і саме тому потребують вичерпної інтерпретації. Однак зробити її не завжди легко. Однією з причин є досить розповсюджене і вкорінене в масовій свідомості буденне уявлення, яке не повною мірою розкриває його зміст. Тому якщо соціолог вибере це буденне уявлення в якості єдиного орієнтира, то він наштовхнеться на значні труднощі.

Всі виявлені на стадії інтерпретації конкретизуючі поняття також потребують свого пояснення, «своєї інтерпретації». Здійснюється вона у формі пошуку тих понять, котрі і характеризують складові основного поняття. На цьому етапі логічного аналізу інтерпретація поступається місцем іншій процедурі уточнення предмета дослідження.

Ця процедура, що коротко іменується операціоналізацією, продовжує, а вірніше, деталізує інтерпретацію основних понять. Така деталізація полягає в розчленуванні складових основного поняття на цементи. Отримані при цьому