простіші поняття прийнято називати Операційними.
Таким чином, весь процес логічного аналізу основного поняття в соціологічному дослідженні складається з двох етапів:
Виявлення головних сторін предмета дослідження шляхом інтерпретації такого поняття, яке точно і повністю виражає його сутність.
Виявлення сукупності операційних понять, на які «розкладається»
основне поняття.
Загальна характеристика методів соціологічного дослідження
У ході соціологічних досліджень найчастіше плануються наступні основні методи збору інформації, що входять до методичної частини програми.
Аналіз документів. Цей метод дає змогу дізнатися про минулі події, спостерігати за якими уже не можливо. Вивчення документів досить часто дає змогу виявити тенденції та динаміку їх змінювання і розвитку. Джерелом соціологічної інформації виступає здебільшого текстове повідомлення, що міститься в протоколах, доповідях, резолюціях і рішеннях, публікаціях, листах і т.п. Особливу роль відіграє соціальна статистична інформація.
Не менш важливого значення набуває контент-аналіз, який досить активно застосовується в дослідженнях засобів масової інформації і є незамінним методом групування текстів.
Опитування—найпоширеніший метод збору первинної інформації, його допомогою отримують майже 90% всіх соціологічних даних. У кожному випадку опитування передбачає звертання до безпосереднього учасника і спрямоване на ті сторони процесу, які мало або не піддаються взагалі прямому спостереженню. Саме тому опитування незамінне, коли мова йде про дослідження тих змістових характеристик суспільних, колективних і приватних відносин, котрі приховані від зовнішнього спостереження і дають про себе знати лише в певних умовах і ситуаціях. Два основних різновиди соціологічного опитування:
анкетування,
інтерв'ю.
При анкетуванні опитуваний сам заповнює анкету. За формою проведення воно може бути івдивідуальним або груповим. В останньому випадку за досить короткий проміжок часу можна опитати значну кількість людей. Воно може бути очним і заочним. Найпоширенішими є форми заочного опитування: поштове, через газету, журнал, радіо, телебачення. Сінтерв'ю передбачає особисте спілкування з Опитуваним, коли дослідник або його уповноважений представник сам ставить запитання і фіксує відповіді на них. За формою проведення воно може бути прямим і опосередкованим, наприклад, телефоном.
Залежно від джерела (носія) первинної соціологічної інформації розрізняють масові і спеціалізовані опитування. При масовому опитуванні основним джерелом інформації є представники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з предметом аналізу. Учасниками масових опитувань прийнято називати респондентами. В спеціалізованих опитуваннях основним джерелом інформації є компетентні особи, чиї професійні або теоретичні знання, життєвий досвід дають змогу робити авторитетні висновки. Учасниками таких опитувань виступать експерти. Саме звідси походить така поширена назва опитувань в соціології, як експертні опитування або оцінки. ,
Соціологічне спостереження — це цілеспрямоване і систематизоване сприйняття будь-якого явища, риси, властивості і особливості якого фіксуються дослідником. Форми та прийоми фіксації можуть бути різними: бланк або щоденник спостереження, фото-, теле- або кіноапарат, інші технічні засоби.
Особливістю спостереження як виду дослідження і як методу збору первинної інформації є здатність аналізувати і відтворювати життєвий процес. Тут можуть фіксуватися характер, поведінки, жести, міміка, вираження емоцій окремих людей і цілих колективів.
Спостереження може застосовуватись при вивченні активності населення на зборах, мітингах.
Окрім того, в практику соціологічних, зокрема соціально-психологічних досліджень, включаються такі методи, як соціометричне опитування, тестування.
Методи організації соціологічного дослідження
Однією із важливих процедур методичної частини соціологічного дослідження є визначення досліджуваної сукупності. Після уточнення об’єкта дослідження розглядається питання про кількість і характер тієї сукупності людей, котрі повинні бути охоплені дослідженням. Опитування всіх людей, що складають об'єкт дослідження (а це можуть бути тисячі, десятки або сотні тисяч), буде нераціональним. Це затягнуло б терміни отримання необхідної інформації, вимагало б значних фінансових затрат, та й саме дослідження було б надзвичайно громіздким. Саме тому більшість соціологічних досліджень має не суцільний, а вибірковий характер. Іншими словами, за досить суворими правилами відбирається певна кількість людей, що за соціально-демографічними та іншими ознаками відображають структуру досліджуваного об'єкта. Така операція носить назву «вибірка». Від того як вона зроблена, значною мірою залежать якість і достовірність соціологічної інформації.
В проекті вибірки визначаються принципи виділення з об'єкта тієї сукупності, в якій, власне, і буде проводитись опитування, обґрунтовується техніка його проведення, визначаються підходи до встановлення достовірності отримуваної інформації. Останні необхідні для того, щоб переконатись в правомірності поширення отриманих висновків на весь об’єкт дослідження.
В методичну частину програми соціологічного дослідження включається також характеристика передбачуваних методів і прийомів збору первинної інформації (анкетного опитування, інтерв'ю, аналізу летів, спостереження та інше); логічна структура інструментарію, з видно, на виявлення яких властивостей предмета дослідження спрямований той чи інший блок запитань; їх послідовність в інструментарії. ! інструментарій додається до програми як самостійний документ. Поряд з цим програма містить і логічні схеми обробки зібраної інформації, які показують передбачуваний діапазон і глибину аналізу винної інформації.
Отже, підготовка програми соціологічного дослідження справа досить складна. Практика показує, що на розробку програми, як правило, витрачається багато більше часу, аніж на проведення самого дослідження.
Робочий план дослідження відображає основні процедурні заходи. Він дає змогу заздалегідь передбачити і точніше визначити об'єм наукових, організаційних і фінансових витрат, надає дослідженню ритмічності на всіх його стадіях.
Розробка такого плану передбачає суворий облік певних принципів і правил. У найбільш загальному вигляді вони ідентичні принципам управлінської і виконавчої діяльності, вимогам теорії соціального управління. В той же час планування соціологічного дослідження має й ряд відмінних рис, бо це особливий спосіб наукового пізнання соціальних -явищ.
Здійснення соціологічного дослідження вимагає гнучкого поєднання науково-теоретичної, методичної і організаційної діяльності, а відповідно, і чіткого розподілу обов'язків між його учасниками. Окрім цього, будь-яке дослідження, незалежно від його складності, складається з ряду етапів і серії