людей, які на-лежать до певних соціальних груп, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.
Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою — галуззю статистики, предмет якої — соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забез-печує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і поведінці груп і верств для підготовки науково обґрунтованих загальнодер-жавних і регіональних соціальних програм, поточної соціальної по-літики, розробки надійних прогнозів і проектів соціального розвит-ку. Однак сучасний стан соціальної статистики в Україні не може задовольнити потреби соціології щодо повноти і надійності інфор-мації, її доступності. Щоб змінити цей стан, необхідним є розвитокУ визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, об-робки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалі-зує совою інструментальну функцію.
Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи лю-дей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.
Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використову-ються тими, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони зби-рають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, віддзеркалюючи закони функціону-вання і розвитку соціальних систем, соціологія разом з тим дає їх теоретичне обгрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, в тій чи іншій мірі відображаючи їх погляди. В сукупності це говорить про те, що соціологія виконує ідеологічну функцію.
Знання, які вишукує соціологія, служать не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані для розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспіль-ством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних ін-ститутів, управління соціальними процесами тощо. В цьому знахо-дять реалізацію практична, регулятивна, організаційно-технологічна, управлінська функції соціології.
Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, «працюють» в єдності, взаємодоповнюючи одна одну.
Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
Будучи наукою про суспільство, соціологія водночас структур-но включає як загальну теорію соціальної різноманітності явищ і процесів суспільного життя, що є об'єктами дослідження суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних специфічних об'єк-тів, а саме соціальні теорії праці (соціологія праці), освіти (соціоло-гія освіти), релігії {соціологія релігії) тощо. Те, що соціологія займає загальне, а не приватне місце серед суспільних і гуманітарних наук, ще не означає її перетворення у філософську науку.
Проте слід зауважити, що у своїй теоретичній частині соціологія переплітається з філософією. Мова, зокрема, йде про такий розділ філо-софії як соціальна філософія. Співвідношення соціології і соціальної фі-лософії визначається насамперед тим, що соціологія не є філософською наукою і тому вивчає властивості і закони меншої міри спільності, ніж соціальна філософія. І соціологія, і соціальна філософія розглядають сус-пільство в цілому, у його системності, як таке інтегральне утворення, що не зводиться до простої суми вхідних у нього одиниць. Це їхня загальна риса, яка визначає особливо тісний взаємозв'язок цих наук. Але при всьому цьому соціальна філософія вивчає суспільство в найбільш широ-кому ракурсі, як специфічну частину усієї світобудови, а тому й описує його за допомогою гранично загальних понять, категорій, законів. Соці-альна філософія аналізує розвиток суспільства під кутом зору специфіч-ного прояву в цьому процесі загальфілософських законів, тобто законів, що діють і в природі, і в суспільстві, і в людському мисленні.
Найбільш наочними прикладами законів соціальної філософії можуть служити закони співвідношення суспільного буття і суспіль-ної свідомості, а також закони, що характеризують джерело само-руху громадського життя. Усе це відбиває специфіку соціальної форми руху реальної дійсності в порівнянні з природою.Кожна з соціальних наук (крім соціології) займається якоюсь окремою сферою суспільного життя. Наприклад, економіка дослід-жує господарське життя (виробництво, послуги, розподіл, спожи-вання тощо), політологія — сферу політики, історія — процес роз-витку суспільства, педагогіка — проблеми навчання і виховання.
Соціологія (від лат. societas — суспільство + гр. logos —хслово, вчення) вивчає суспільство в цілому, все соціальне (суспільне) жит-тя людей, їх спілкування, їх взаємодію.
Отже, соціологія — це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Специфіка і відмінність соціології від інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає соціальні відно-сини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку.
Предмет, структура та метод соціології
Проста вказівка на те, що соціологія — це наука про суспільст-во, ще не дає відповіді на питання про специфічний об'єкт і предмет цієї науки, про особливий соціологічний спосіб вивчення суспіль-ства. У цьому плані принципове значення має з'ясування змісту по-няття «соціальне».
У повсякденній свідомості поняття «соціальне» дуже часто ототожнюється з поняттям «суспільне». З цим пов'язане й те, що термін «соціологія» нерідко вживається в гранично широкому ро-зумінні слова, включаючи в себе всі чи майже всі суспільні науки,
виступаючи синонімом усього суспільствознавства. У науковій же свідомості соціологія найчастіше розуміється в більш вузькому, строгому, справжньому розумінні слова, тобто як лише одна зі спе-цифічних галузей суспільствознавства. Точно так же й поняття «соціальне», «соціальні відносини» не ототожнюються з поняттями «суспільне», «суспільні відносини».
Своєрідність соціології як самостійної науки серед інших сус-пільних наук знаходить своє вираження в тому, що вона вивчає суспільство, його функціонування і розвиток під специфічним кутом зору — крізь призму соціальних явищ, процесів, відносин, що скла-дають основний зміст соціальної реальності — соціуму як об'єкта соціології. Для того, щоб правильно усвідомити суть і