Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знані іям, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу дня практичних дій. оцінки явищ соціальної реальності.

Дуже часто соціології збирають дані, які потім використовуються тими, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, відзеркалюючн закони функціонування і розвитку соціальних сиситем, соціологія разом з тим дає їх теоретичне обгрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил. в тій чи іншій мірі відображаючи їх погляди. В сукупності це говорі іть про тс, що соціологія виконує ідеологічну функцію.

Знання, які вишукує соціологія, служать не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані для розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних іі іститутів, управління соціальними процесами тощо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаціпно-технологічна, управлінська функції соціології.

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють" в едносгі, взаємодоповнюючи одна одну. Реалізуючи практично кожну з названих функцій, соціологія виконує і низку інших.

1.6. Зв'язок соціології з іншими суспільними науками

Нині соціологія не потребує доказу свого права на існування як самостійної науки. Вона одержала широке визнання у всьому світі і міцно зайняла місце серед інших наук. Зросла і роль української соціології в вирішенні нагальних проблем реформування посткомуністичного суспільства, всієї системи соціаль-них відносин, розбудови нової соціальної реальності в Україні.

Особливе місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук обумов-люється рядом факторів:

* вона с перш за все наукою про громадянське суспільство, його явища та процеси;

* вкчючас загальну соціологічну теорію (або теорію суспільства), яка виступає як теорія і методологія всі.х інших суспільних і гуманітарних наук;

* всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життедіячьності суспільства і людини, завжди включають соціальний аспект, тобто тізакони ізаконо-мірності, які досліджуються в тій чи ініиій сфері суспільного життя, реалізуються у діяльностілюдській;

* техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними і гумані-

тарними науками;

¦ склалась певна система досліджень, що проводяться на стику соціології та інших наук, якіодержані і ипву соціальних досліджень (соціачьно-екоиомічиі.соципьно-політичиі, соціальио-психологічні, соціально-демографічні пш ш.).

Будучи наукою про суспільство, соціологія водночас структурно включає як загальну теорію соціальної багатоманітності явиш і процесів суспільного життя, що є об'єктами дослідження суспільних і гуманітарних наук, так і соці-альні теорії різних специфічних об'єктів, а саме соціальні теорії праці (соціоло-гія праці), освіти (соціологія освіти), релігії (соціологія релігії) тощо. Те, що соціологія займає загальне, а не приватне місце серед суспільних і гуманітар-них наук, ще не означає її перетворення у філософську науку.

Проте, слід зауважити, що у своїй теоретичній частині соціологія пере-плітається з філософією. Мова, зокрема, йде про такий розділ філософії, як соціальна філософія, яка має чимале соціологічне забарвлення. Водночас тео-ретична соціологія має елементи соціальної філософії. Деякі спеціалісти цілком слушно вважають соціальну філософію вищим теоретичним рівнем соціологіч-ного знання. Соціальна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу соціології. Крім того, через соціальну філософію в соціологію переходять і загальні принципи буття (онтологія) і загальні принципи пізнання (гносеологія, логіка, методологія). Отже, кордони між філософією і соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію і стає, по суті, частиною її теоретичної системи. В той же час соціологія, здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя у всій його багатоманітності, сприяє збагаченню понятійного апарату і предметного змісту соціальної філософії, а також конкретизаціїїї положень і висновків на основі розширення і поглиблен-ня їх зв'яжу з реальним життям, практикою.

Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обгрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер.

Соціологія мас безпосереднії вихід на ряд сусп-ільних і гуманітарних наук. Насамперед спостері-гається її тісний зв'язок із соціальною психологією. Соціологи, які розробляють проблеми соціальної по-ведінки індивідів та спільностей, чимало запозича-ють знань з досліджень у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії. В свою чергу соціальні психологи поряд з психологічними методами спостереження, лабораторію о і природі юго експерименту, тестування широко застосовують соціологічні методи - анкетні опитування та інтерв'ю, контент-апаліз, соціальний експеримент. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціаль-ної психології с потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей тощо. Однак для кожної з них характерним є специфічний підхід до вивчення цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікавлять передусім закономірності формування громадської думки людей, які належать до певних соціальних груп, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.

Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою - галуззю ста-тистики, предмет якої - соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформацій-ною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і поведінці верств і груп для підготовки науково обгрунтованих загальнодержавних і регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробкі 11