Тісний зв'язок існує між соціологією і правознавством. Відійшло в ми-нуле зневажливе ставлення до частини соціологів, які схильні були поясню-вати соціологію лише як науку про процеси, що спонтанно виникають, і про сили, що спонтанно розвиваються. Водночас зменшилась кількість право-знавців, які тривалий час схильні були нехтувати дослідженнями соціо-логів. Нині ці дві науки зближаються. І соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів вимагають об'єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія - "соціологія права".

Соціологія, особливо прикладна, і рунтується на математичних знаннях і методах. Завдяки розвиткові математичного знання, у тому числі й закону великих чисел, на підставі відкріптя певних константних залежностей і за-кономірностей між соціальними явищами, виникають принципово нові ідеї, аргументи і способи пояснення останніх, що змінює старі парадигми, зумов-лює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась "'математична соціологія" - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудо-ви соціальних моделей.

Проте у системі суспільних і гуманітарних наук існує дисципліна, з якою зв'язок соціології найтісніший і взаємонеобхідпий. Йдеться про історію. Об'є-ктом і предметом досліджень і історії, і соціології є суспільство та закономірності його розвитку в їх конкретних проявах. І та і інша наука відтворюють соціаль-ну дійсність в єдності необхідного і випадкового. Якщо історія відтворює

(описує і пояснює) соціальні явища і процеси, що мали місце в минулому, то соціологія - ті, що спостерігаються в даний час. Як історія, так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об'єктивними, незалеж-ними від волі і свідомості людей закономірностями, які детермінують зміст, характер і напрям йго розвитку, а з другого боку, з існуючими індивідуальни-ми, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно пояснени-ми, але мають закономірний характер, суттєво впливають на "зигзаги" сусп-ільства та його історії. Саме цей, другий вид закономірностей, і є предметом вивчення як історії, так і соціології. Як і соціологія, історія опирається на філо-софію, зокрема, на соціальну філософію (іноді її називають філософією історії). Разом з соціальною філософією соціологія виступає як загальнотеоретична і методологічна основа історичної науки. Одним із проявів поглиблення взає-мозв'язку соціології і історії може бути виникнення соціології історії, покл и-каної дати соціологічний аналіз історичного процесу. _Дуже тісний зв'язок соціології з політологією. Він визначається тим, що:

> соціальні спільності, соціальні інститути і організації с важливими суб'єктами і об 'ектами політики;

> політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості та її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.

Політика як дуже широке, складне і багатоманітне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна полі тика, соціальна політика, куль-турна політика і т. д.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Особливо тісний зв'язок і взаємовплив соціології і політології відображається у появі таких спеціальних соціологічних теорій, як соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.

¦ Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на ре-зультати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо. Не випадково творці соціо-логії були людьми з широкою гуманітарною і соціальною освітою, широко окреслювали межі соціологічних досліджень. Історичний розвиток наук (не лише суспільних), свідчить про те, що в точ-ках, де вони стикаються і взаємодоповнюють одна одну, виникають досить цікаві і плідні теорії.

Зв'язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше через приз-му тенденції до їх інтеграції, зближення і об'єднання, а ніж до їх розмежування. На сьогоднішній день переважає тенденція до комплексного, всебічного дослід-ження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження кількома науками, до комбінування (поєднання) їх пізнавальних можливостей.

Резюме

Соціологія - система наукового знання, яка прагне пояснити через призму соціально-го механізми взаємозв'язку і взаємодії різноманітних соціальних спільноти, законо-мірності соціальних дій і масової поведінки.

СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ - СКЛАДНІ СОЦІАЛЬНІ УТВОРЕННЯ

СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

1. Економіка - соціальне утворення в суспільстві

У суспільстві на розвиток соціальних процесів істотно впливають сформовані соціальні утворення — соціальні інститути. Інституціональні форми — соціальні утворення забезпечують в суспільстві роз-виток та переміщення соціальних спільностей, соціальних груп, на-дають стійкість і певність соціальних зв'язків. Складні соціальні утворення — соціальні інститути здійснюють функції соціальної цир-куляції, селекції, тестування і розподілу індивідів в середині соці-альних будов — суспільстві. Важливою, основною складовою жит-тєдіяльності суспільства є економіка.

З соціальною структурою суспільства тісно зв'язана економіка — соціальне утво-рення, соціальний інститут, що є основою життєдіяльності суспільства. Економічні відносини визначають у суспільстві становище соціальних спільнос-тей, закріплення їх глибинних соціальних зв'язків, характер взаємо-дії. Економіка, по суті, становить основу суспільства, базу, де здій-снюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ уа послуг, необхідних для життєдіяльності люди-ни. Традиційно більшість соціологів дотримується концепції багато-манітності факторів, що вказує на різні активно діючі в суспільстві фактори: економіка, політика, культура та ін. Соціолог Макс Вебер визначає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соці-альний розділ суспільства. Вплив розподілу праці на соціальні проце-си детально досліджує соціолог Еміль Дюркгейм. Та тлумачення ролі економіки в