План.

Вступ.

Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук.

Предмет, структура та метод соціології.

Соціологія та її місце в системі сучасних наук.

Зв’язок соціології з економікою.

Соціологія праці.

Література.

Соціологія, особливо прикладна, грунтується на математичних знаннях і методах. Завдяки розвиткові соціологічного знання, у тому числі й закону великих чисел, на підставі відкриття певних констан-тних залежностей і закономірностей між соціальними явищами, ви-никають принципово нові ідеї, аргументи і способи пояснення ос-танніх, що змінює старі парадигми, зумовлює появу нових методо-логічних і світоглядних уявлень про суспільство. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась «мате-матична соціологія» — спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, страте-гія побудови соціальних моделей.

Між соціологією та історією чимало загального. І та й інша нау-ки вивчають усе суспільство, а не тільки яку-небудь одну його час-тину чи сторону. Обидві ці науки особливу увагу приділяють діяль-ній, суб'єктивній стороні історичного процесу. Кожна з цих наук так чи інакше базує своє знання на дослідженні конкретних фактів гро-мадського життя.

Але між цими науками і чимало істотних розходжень, що йдуть по лінії насамперед своєрідності їхнього характеру, природи, їхнє співвідношення — це співвідношення теорії й історії, теорії суспільного розвитку і його історії. Відомий російсько-американ-ський соціолог П. А. Сорокін, слідом за засновниками баденської школи неокантіанства В. Віндельбандом та Г. Ріккертом, називав соціологію «генералізуючою наукою» (тобто узагальнюючою нау-кою) на відміну від історії як «індивідуалізуючої науки». Історія за своєю природою і сутністю не може абстрагуватися від конкретно-хронологічного ходу історичних подій, від чіткого і різнобічного відображення конкретних явищ, подій, процесів громадського жит-тя у всій їхній індивідуальності, неповторності, своєрідності. На відміну від цього головне в соціології як «теоретичній» науці — це узагальнення соціального досвіду минулого і сьогодення, виділен-ня повторюваного, типового, сутнісного, закономірного в даному ряді соціальних явищ, подій, процесів.

Можна вказати і на ряд інших важливих відмінностей соціоло-гії від історії. Якщо історія вивчає всі сфери, сторони, форми прояву громадського життя, то соціологія, як показано вище, тільки «соціа-льне» у суспільстві. Відзначимо, що історична наука вивчає тільки те, що здійснилося і ввійшло в історію, у той час як соціологія пере-носить центр ваги своїх вишукувань на сучасність, містить у собі як необхідний елемент соціальне планування і прогнозування. Разом з тим навряд чи можна погодитися з категоричними твердженнями, що часто зустрічаються, начебто соціологія — це наука лише про сучасне суспільство.

Взаємовідносини соціології й історії визначаються насамперед тим, що соціологічні положення і висновки безпосередньо спира-ються на узагальнення історичних фактів, історичного досвіду.

Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціоло-гії і політології. Тісний взаємозв'язок між ними визначається тим, що:

1) соціальні спільноти, соціальні інститути і організації є важли-вими суб 'єктами і об 'єктами політики;

2) політична діяльність є однією з основних форм життєдіяль-ності особистості та її спільностей, які безпосередньо вплива-ють на соціальні зміни в суспільстві.Але цим далеко не вичерпується знання про суспільство, якому притаманні й свої власні, специфічні соціальні зв'язки і взаємодії, риси, сторони, властивості, відбиті законами, категоріями, поняття-ми, які зводяться не лише до специфічного прояву загальфілософ-ських законів, категорій, понять у суспільному житті. Це і вивчає со-ціологія на відміну від соціальної філософії. Зрозуміло, що й об'єкт і предмет соціології мають більшу конкретність, меншу абстрактність в порівнянні з об'єктом і предметом соціальної філософії. Якщо со-ціальна філософія у своєму розвитку безпосередньо спирається на досягнення спеціальних наук про суспільство, то соціологічні до-слідження, використовуючи результати інших суспільних наук, без-посередньо базуються на зборі й аналізі соціальних фактів, що пере-віряються емпірично, на узагальненні відповідних емпіричних да-них, добутих у рамках цієї науки.

Оскільки знання законів і категорій більш загального порядку завжди є необхідною попередньою умовою правильного підходу до вивчення законів і категорій менш загального порядку, остільки соціальна філософія виступає як загальнотеоретична і методологіч-на основа соціології. Зовсім очевидно, наприклад, що ні соціальна структура суспільства, ні її окремі елементи не можуть глибоко й успішно вивчатися поза розумінням суті суспільства в цілому, вза-ємодії його різних сфер і т. п., як не можуть бути зрозумілі частини цілого поза цим цілим. З іншого боку, соціологія, даючи конкрет-ний аналіз громадського життя у всьому її складному різноманітті, сприяє збагаченню понятійного апарата і предметного змісту соці-альної філософії.

Усе сказане про розмежування соціології і соціальної філософії не повинне приводити ні до їх абсолютного роз'єднання, ні до їх ототожнення. Особливо тісний взаємозв'язок і навіть взаємопроник-нення соціальної філософії і загальнотеоретичної соціології, тому що багато положень і висновки першої виявляються органічно включеними в другу.

Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структу-ру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер.

Соціологія має безпосередній вихід на ряд суспільних і гума-нітарних наук. Насамперед спостерігається її тісний зв'язок із соці-альною психологією. Соціологи, які розробляють проблеми соціа-льної поведінки індивідів та спільностей, чимало запозичують знань з досліджень у галузі психоаналізу і деяких розділів психіат-рії. В свою чергу соціальні психологи поряд з психологічними ме-тодами спостереження, лабораторного і природното експерименту, тестування широко застосовують соціологічні методи — анкетні опитування та інтерв'ю, контент-аналіз, соціальний експеримент. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і цілісні ор-ганізації, думки та настрої людей тощо. Однак для кожної