З марксизмом і тепер полемізують у питанні бази і надбудови в суспільстві. Саме в процесі полеміки соціологи Макс Вебер, Еміль Дюркгейм, Торстейн Веблен та ін. формулюють, пояснюють роль різних факторів (етики, економіки, релігії, культури та ін.) у визна-ченні бази та надбудови суспільства. Економіка взаємодіє з іншими сферами та інститутами: політикою, правом, сімейно-побутовою сфе-рою, системою моралі, наукою, освітою та ін. У сучасних умовах формування ринкових відносин, економічних процесів в сфері мате-ріального виробництва ті зміни економічних відносин викликають потребу відповідних змін політичних, правових та інших форм. Поя-ва нових в Україні економічних відносин, що базуються на приват-ній власності, вимагають їх розвитку, удосконалення, закріплення відповідно в конституційних та інших правових актах. Утвердження і поширення приватновласницьких відносин веде до зміни мораль-них оцінок нетрудових доходів, біржових спекуляцій, посередниць-кої діяльності, сприяють їх дальшому розвитку, а можуть і переш-коджати (введення непомірних податків тощо).

На кожному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить будь-якій сфері, але все ж утворення нових економічних відносин визначає розвиток тієї чи іншої сфери, фізіо-номію суспільства, характер надбудовних формувань і утворень. Вза-ємодія сфер виражається у спільному здійсненні функцій, у взаємо-дії організацій і установ, нормативних систем. Дещо інший характер має взаємодія економіки з соціальними процесами, бо соціальне не становить особливої сфери суспільства. Соціальне не має власної сфери, соціальні спільності взаємодіють у всіх сферах суспільства. Через соціальне здійснюється і взаємодія економіки з іншими сфе-рами суспільства. Економіка впливає на інші сфери частіше опосеред-ковано, через соціальні спільності, які функціонують в усіх сферах суспільства, через поведінку соціальних спільностей, діяльність їх.

У сфері економіки соціологія вивчає соціальне: суб'єкти, носії економічних відносин, їх взаємодію, ролеву поведін-ку, організаційно-нормативні форми йо-го закріплення, соціальні механізми, що здійснюють функціону-вання, розвиток економіки. Якщо економіка розглядає людину як елемент трудових ресурсів, як умову виробництва, то соціологія розглядає людину як суб'єкт економічних і соціальних процесів. Під впливом внутрішньої і зовнішньої регуляції в суспільстві складається соціальна взаємодія. Якщо внутрішня регуляція зв'язана з потребами, інтересами, цінностями соціальних спільностей, що 5 формуються під впливом соціально-економічного становища * спільностей, то зовнішня регуляція зв'язана з системою управлін-ня економікою, з культурою суспільства, з впливом різних факто-рів, що діють в суспільстві.

Соціальний механізм — це складна взаємодія поведінки соціальних спільностей в сфері економіки і внутрішньої і зовнішньої регуляції поведінки соціальних спільностей. Соціальний механізм — складна взаємодія поведінки внутрішніх її збудників і факторів, що вплива-ють на поведінку (соціально-економічне становище соціальних спіль-ностей, різні соціальні інститути, культура та ін.) активність суб'єк-та, виступає способом функціонування соціального механізму розвитку економіки. Соціальний механізм розвитку економіки скла-дається: система управління економікою, соціально-економічне ста-новище соціальних спільностей, культура суспільства, діяльність і по-ведінка соціальних спільностей та результати соціально-економічного розвитку суспільства. Основні елементи соціального механізму .роз-витку економіки відображають соціальну активність соціальних спіль-ностей, на яку впливають соціально-економічне становище, культу-ра суспільства, система управління. Результат соціально-економічного розвитку (рівень розвитку продуктивних сил, національний доход, соціальні якості працівників та ін.) впливає на становище соціальних спільностей і опосередковано впливає на активність. Результати вив-чаються органами управління, які вносять корективи в становище соціальних спільностей, оплати їх праці, розподіл національного до-ходу та ін. Культура суспільства впливає на поведінку соціальних спільностей, а, отже, і на результати, а через них на управління і становище соціальних спільностей та ін.

Структура економіки Економіка - соціальний інститут має

соціального інституту складну структуру. Це сукупність конкрет-ніших інститутів виробництва, розподілу,

Обміну та споживання. Це сукупність інституціоналізованих секто-рів економіки: державного, кооперативного, приватновласницького, індивідуального. Структури соціальних механізмів, що взаємодіють, становлять сукупність елементів: економічна свідомість, економічні нормативи, організації, установи і економічні відносини. Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, настрої, переконання стосовно економічних процесів і явищ, власне соціаль-но-економічне становище, трудова діяльність, її оплата, винагород-ження,- ставлення до професії просування по службі і можливості соціального переміщення, ставлення до власності, можливості еко-номічної самостійності та ін. Та соціологія вивчає не взагалі свідо-мість, а функціонування реальної свідомості, визначальну конкретну поведінку.

Складна і суперечлива і масова реальна практична свідомість. У масовій свідомості існують різнорідні поля, шари свідомості. Свідо-мість включає базовий шар, ціннісні утворення у вигляді нових

систем, старих і нових стереотипів і нестійке швидкоминуче ста-новище, що зазнає впливу. Значна нестійкість, суперечливість ха-рактерна і для свідомості в умовах загальної кризи суспільства. На нові складні ситуації свідомість реагує масовими неврозами, мі-фами врятування, нігілізмом, песимістичними настроями