Реферат
на тему:
Статистика населення
План
1.Значення статистики населення.
2.Показники чисельності населення і його розміщення на території країни.
3.Показники складу населення.
4.Показники руху населення.
5.Джерела статистичних даних населення.
1.Предметом статистики населення чи демографічної статис-
тики є само населення, вся сукупність людей, що населяє зем-
ну кулю, або будь-яку країну, чи її частину.
Матеріали статистики населення важливі для характеристики
соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня.
Використовуючи такі джерела даних про населення , як перепис населення , а також матеріали поточної реєтрації статистика разробляє такі питання :
1)чисельність населення та його розміщення на території
країни;
2)склад населення;
3)рух населення.
2. Визначення чисельності населення є складною і важливою роботою і потребує дотримання певних умов:
1) точне встановлення часу, по відношенню до якого виз-
чається чисельність населення ( не чисельність в 1997р., а чисе-
льність на 1 січня 1998р.), бо це може бути середньоспискова чисельність за рік, або чисельність на певну дату, а ці дані різні.
Чисельність визначається на певну дату і обовязково встано- влюється критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі)
Для ряду розрахунків необхідно знати середньорічну чисель- ність населення ( наприклад для визначення скільки припадає продукту на душу населення). Вона може бути визначена як середнє арифметичне із чисельності населення на початок і кі-
нець року. Якщо чисельність напротязі року змінювалась рів-
номірно, то такий розрахунок буде точним. Але для розрахунку
по окремих територіях країни розрахунок середньої чисельності
визначається по формулі середньої хронологічної. Якщо дані про
чисельність на одну і ту ж дату (1.01,1.02) з врахуванням три- валості проживання використовують формулу:
X=xt/t
x- чисельність населення;
t-час напротязі якого проживала ця чисельність населення.
А найкраще для розрахунку поєднювати обидва методи.
2) ще однією умовою правильного визначення чисельності населення + точне встановлення границь території, по якій виз-начається чисельність населення ( є межі ,границі населених пунктів );
3) третьою вимогою для правильного визначення чисель- ності населення + чітке розмежування постійного і наявного
населення .
Постійне населення – це ті люди які в даному населеному пункті проживають постійно незалежно від того, де вони пере-бувають в момент, обліку населення (в гостях, у відряджені і т.д.)
Наявне населення будь-якого населеного пункту – це особи, які фактично в ньому проживають на момент обліку населення, незалежно від постійного місця проживання.
Тому існують такі поняття як тимчасово відсутні і тимчасово проживаючі. В статистиці термін відсутності і термін проживан- ня обмежується 6-а місяцями.
Між чисельністю окремих категорій населення є певна залеж-ність. Цю залежність виражає баланс категорій населення, який виражається двома формулами:
- чисельність наявного населення дорівнює чисельності пос- тійного населення мінус чисельність тимчасово відсутніх плюс чисельність тимчасово проживаючих;
-чисельність постійного населення дорівнює чисельності ная- вного населення мінус чисельність тимчасово проживаючих
плюс чисельність тимчасово вітсутніх.
Для окремого населеного пункту чи окремого району країни
чисельність постійного населення і чисельність населення мо-
жуть відрізнятися і дуже значно. А в цілому по країні ці по-
казники співпадають, що є важливим контрольним моментом.
До показників загальної чисельності населення відносять такі
показники як розподіл населення статі і віку. Під віком в ста-тистиці розуміється кількість повних років.
Для характеристики населення країни і його змін велике зна-
чення має показник розміщення населення по території країни
( по районах, областях, колись республіках).
Просторове розміщення населення характеризує такий по-
казник як густота населення.
Густота населення – це кількість жителів на 1км2 території.
Середня густота населення по країні представляє собою се-редню різних регіональних показників. 3.Є показник галузевого складу населення, що характеризуе розподіл зайнятого населення відповідно до класифікації галу- зей народного господарства. Все населення зайняте в народному
господарстві поділяеться перш за все на населення зайняте в сфері матеріального виробництва і в нематеріальній сфері. Матеріали цього групування використовують для характерис-
тики розподілу трудових ресурсів країни по окремих галузях,
для характеристики її економічного і соціального строю.
В характеристиці складу населення важливе значення має
сатистика його занять. При цьому в статисциці розрізняють
два пов’язаних але різні поняття, заняття і професія. Професія-
це робота, в якій дана особа краще всього підготовлена, а
заняття- це робота, яка нею виконується.
Для соціально - економічної характеристики країни велике значення має групування населення на міське і сільське. Стати-стика до міського населення відносить населення міст та інших населених пунктів, затверджених законом. До сільського насе-лення відноситься все інше населення. Крім того населення по-діляється на сільськогосподарське, що пов’язане з сільським господарством і несільськогосподарське, пов’язане з іншими га-лузями народного господарства. В першому випадку основою групування було місце проживання, а в другому зв’язок з тією чи іншою галузею.
Важливе місце в статистиці належить показнику національ-ного складу населення.
Крім того важливе значення мають показники культурного рівня населення: грамотність, рівень освіти, тобто кількість осіб, що мають ту чи іншу освіту ( середню, спеціальну, вищу ).
4. В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чи- сельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний.
Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюда відносяться шлюби і розлучення.
Механічний рух населення