Важливим питанням статистики населення є вивчення характеру його розміщення по території, а також інтенсивності розміщення. Розміщення населення розглядається статистикою у двох напрямах: з погляду розселення його за окремими регіонами та видами поселень, а також з погляду концентрації населення в кожному регіоні.

Також важливим є поділ населення за видом поселення на міське та сільське. Міським є населення, що мешкає в населених пунктах (міста та селища міського типу, включаючи робітничі та курортні селища), з чисельністю населення та часткою зайнятих у несільськогосподарських галузях не нижчими за встановлену межу. В Україні нижньою межею вважається 2 тис. Осіб та частка зайнятих – 67%

Міські поселення Сільська місцевість

85+

80-84

75-79

70-74

65-69

60-64

55-59

50-54

45-49

40-44

35-39

30-34

25-29

20-24

15-19

10-14

5 – 9

0 – 4

3000 2500 2000 1500 1000 500 0 500 1000

Таблиця 4. Вікова структура міського та сільського населення на 1 січня 2001 р.

Окреме місце посідає показник щільності (густоти) населення, осіб/км2, що відбиває ступінь концентрації розміщення населення по території. Щільність населення розраховується як відношення чисельності регіону до загальної площі території. Щільність населення в межах окремих регіонів, поселень істотно відрізняється, тому цей показник використовується в порівняльному та динамічному аналізі. Проте щільності міського та сільського населення порівнюватися на можуть, оскільки площа території цих поселень визначається за різною методикою. Якщо щільність міського населення розраховується на площу, обмежену кордонами міста, то щільність сільського населення – на всю площу сільськогосподарських угідь, а не тільки на територію пунктів проживання.

Рух населення

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення – це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст ?е та ?М

Природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів природного приросту та його складових, а саме: чисельності померлих, народжених за період (як правило, за один рік); чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень. |

1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Кількість зареєстрованих шлюбів, тис. | 489,9 | 482,8 | 431,7 | 307,5 | 345,0 | 310,5 | 344,9 | 274,5

На 1000 населення | 9,6 | 9,3 | 8,4 | 6,0 | 6,8 | 6,2 | 6,9 | 5,5

Кількість зареєстрованих розлучень, тис. | 183,4 | 192,8 | 198,3 | 193,0 | 188,2 | 179,7 | 175,8 | 197,3

На 1000 населення | 3,6 | 3,7 | 3,8 | 3,8 | 3,7 | 3,6 | 3,5 | 4,0

Таблиця 5. Шлюби та розлучення

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою

?e = N – M,

де ?e – природний приріст чисельності населення за період (рік)

N – чисельність народжених за період (рік)

M – чисельність померлих за той самий період.

?e може набувати як додатних, так і від’ємних значень. Тривале зберігання від’ємного приросту призводить до депопуляції населення країни або її окремого регіону. Депопуляція – це процес систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Саме такий процес відбувається зараз в Україні.

На підставі абсолютної чисельності померлих, народжених, а також одружених і розлучених, поданих у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами, розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ). До групи останніх належать коефіцієнт життєвості (Покровського):

КЖ = | N | · 100

M

Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

К = | D | · 100

C

де D – число одружених

С – число розлучених пар за рік.

Своєрідним індикатором соціально-демографічного стану країни є так званий індекс людського розвитку. Це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх: середньої очікуваної тривалості життя при народженні середнього освітнього рівня та середнього рівня доходів. У свою чергу, середній освітній рівень визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в початкових, середніх та вищих навчальних закладах серед осіб молодших 24 років. При цьому ваги розподіляються в пропорції 2:1 на користь процента грамотності дорослих. Кожна нормована середня розраховується за формулою:

Pin = | x’ - xmin

xmax - xmin

де x’ – середнє фактичне значення показника

xmin, xmax – відповідно мінімальна та максимальна межа нормування показника.

Використовують такі межі нормування показників: середньої очікуваної тривалості життя (25 та 85 років), процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в навчальних закладах (0 та 100%), середнього розміру реального ВВП на душу населення з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 $ США)

Інтенсивний аналіз ґрунтується на коефіцієнтах