чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.
Часткові коефіцієнти міграції розраховуються окремо для кожної вікової групи мігрантів.
Завданням статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й моделювання таких станів і процесів. Моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються страчені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).
Перспективні розрахунки – це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.
Розрізняють короткострокові (на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів), середньострокові (на перспективу в 20 – 30 років і стосуються загальної чисельності населення країни) та довгострокові (перспектива 50 – 100 років і стосується лише загальної чисельності населення) розрахунки населення.
Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення:
S1 = S0 + ?e + ?M.
Перспективна чисельність населення регіону в цілому розраховується за такою формулою:
Si = S0 + | ?M | K + | ?M
2 | 2
де К – фактичний середньорічний темп зростання (скорочення) чисельності населення. Як бачимо, формулу виведено за припущення, що з усіх мігрантів лише Ѕ братиме участь у процесі відтворення населення цього регіону, а інша Ѕ - у регіоні входу мігрантів.
Список використаної літератури
“Статистичний щорічник України за 2000 рік”
Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. – К.: КНЕУ, 2000
Економічна статистика: Практикум / А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, З.О.Кальян – К.: “Екс об”, 2002