Виявлено значущі відмінності в позиціях громадян залежно від їхнього віку (рис.3). У нашому дослідженні ми виділили три вікові групи: молодь (18 — 29 років), особи середнього (30 — 49) і старшого (50 та більше років) віку. За обома векторами моделі молодь посіла найбільш праві, а представники старшого покоління — найбільш ліві позиції. Виразніше така закономірність проявилася в показниках фактору "реформаторські — антриреформаторські настрої", менш виразно — за фактором "патріотичні — проросійські настрої".   

Результати, як бачимо, цілком очікувані. На окреме пояснення заслуговує така особливість. У свідомих висловлюваннях громадян різного віку з приводу незалежності, української мови тощо молодь демонструвала дещо менш проукраїнські свідомі постави, ніж представники двох інших вікових груп. Натомість сукупна позиція молодих людей виявилася порівняно патріотичнішою. Мабуть, дається взнаки той самий феномен незбігу свідомих і несвідомих настанов, результат якого в цьому випадку можна сформулювати приблизно так: молодь не здогадується про те, що вона настроєна більш проукраїнськи, ніж старші від неї віком громадяни.   

Міжстатеві відмінності, виявлені в описуваних дослідженнях (рис.4), фіксуються вже не вперше, вони є, так би мовити, цілком традиційними, уписуються в загальновизнані стереотипи чоловічої та жіночої ментальності й поведінки. Жінки назагал є консервативнішими, ніж чоловіки, менше схильні до прийняття новітніх реалій, особливо в галузі економічних та ідеологічних реформ. Якщо сукупна "чоловіча" позиція перебуває вже дещо правіше від центра моделі, то "жіноча" ще залишається істотно лівоцентристською.   

Вельми значними є міжнаціональні відмінності (рис.5). Ідеться, звичайно, насамперед про різницю між позиціями представників двох найчисленніших етнічних груп України — українців і росіян. Не дивно, що особливо великими виявилися відмінності за фактором "патріотичні — проросійські настрої". Тут помірно

Проросійські настрої

Рис. 3. Позиції респондентів різного віку в моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (за даними 1996 р.)

Проросійські

настрої

Рис. 4. Позиції респондентів різної статі в моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (за даними 1996 р.)

Проросійські настрої

Рис. 5.Позиції респондентів різних національностей у моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (за даними 1996 р.)

вираженій проукраїнській позиції етнічних українців протистоїть виразна проросійська постава громадян російського походження. До цього належить додати, що загальне посилення патріотичних настроїв відбулося в основному в україномовних реґіонах. Проміжну позицію з помірним переважанням проросійських настроїв посіла група (дуже неоднорідна) представників інших національностей.   

За ставленням до реформ різниця між етнічними групами була дещо меншою, але також істотною. При цьому позиції українців і представників національних меншин виявилися дуже близькими, по суті однаковими, а от росіяни задемонстрували виразні антиреформаторські тенденції.   

Маємо, отже, досить небезпечну ситуацію політичної диференціації населення не лише за реґіональною, а й за національною ознакою, що не може не викликати занепокоєння з приводу можливих міжетнічних конфліктів, яких досі Україна більш або менш успішно уникала.   

Серед опитаних соціально-професійних груп (рис.6) позитивна оцінка реформ виявилася найбільш притаманною бізнесменам (ще б пак!), військовослужбовцям, студентам. До них примикають інженерно-технічні працівники та службовці з вищою освітою. На протилежному полюсі — пенсіонери, меншою мірою — працівники сільського господарства. До центру тяжіють домогосподарки, працівники сфери обслуговування та службовці, які не мають вищої освіти, робітники, безробітні. Патріотичні настрої найвиразніше виявили військовослужбовці, працівники сільського господарства, інженерно-технічні працівники та службовці з вищою освітою, меншою мірою — студенти. Найменш патріотично настроєні домогосподарки. Близькі до центру позиції посіли працівники сфери обслуговування та службовці без вищої освіти, робітники, пенсіонери, безробітні, бізнесмени.   

На окреме порівняння заслуговують погляди двох із названих груп, чиї позиції за обома факторами виявилися зовсім протилежними. Маються на увазі бізнесмени, у світогляді яких поєднуються прореформаторські та проросійські (а радше мало патріотичні) настрої, і працівники сільського господарства, яким, навпаки, властиві переважно антиреформаторські та виражені проукраїнські погляди.

З-поміж виділених нами п'ятьох категорій населених пунктів (за кількістю населення та адміністративним значенням) найбільш реформаторськи та патріотично настроєними є мешканці столиці (рис.7). В узагальнених умонастроях жителів усіх інших

Проросійські настрої

Рис. 6. Позиції респондентів із різних соціально-професійних груп у моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (за даними 1996 р.)

Проросійські настрої

Рис. 7. Позиції респондентів із населених пунктів різної величини та адміністративного значення в моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (за даними 1996 р.)

населених пунктів переважають антиреформаторські постави, менше — в обласних центрах і селах, більше — в інших містах (з населенням понад 50 тисяч осіб) і містечках (міста з населенням до 50 тисяч осіб та селища міського типу). Що ж до патріотизму, то він відносно більше властивий мешканцям сіл і містечок (де, як відомо, проживає здебільшого етнічне українське та україномовне населення). Проросійські погляди переважають в обласних центрах та інших великих містах, що не дивно, бо найбільші міста зосереджено переважно у східних реґіонах і відповідні настрої тут зумовлюються насамперед реґіональними впливами.   

Отже, головними чинниками, які найістотніше диференціюють сьогодні масову політичну свідомість громадян України, є ставлення до економічних та ідеологічних реформ і ставлення до незалежності України та українського національного відродження.   

На тлі донедавнього переважання лівоцентристських настроїв спостерігається поступове їх зміщення в бік політичного центру. Водночас відбувається психологічне роз'єднання економічних та ідеологічних орієнтацій у масовій свідомості, що сприяє врізноманітненню політичного спектра суспільства та поширенню ідеологічного плюралізму.   

У позиціях громадян України з національних та українсько-російських проблем стався принциповий злам: переважання проросійських настроїв замінилося переважанням настроїв проукраїнських.