Важливою характеристикою масової політичної свідомості є (залишається) значний розрив між свідомо окреслюваними поставами громадян і їхніми несвідомими (неусвідомлюваними) настановами. Таким чином, проведені дослідження дають вагомі підстави для висновку про те, що психосемантичні методи можуть, за дотримання певних умов, ставати адекватним засобом аналізу змісту і тенденцій розвитку масової політичної свідомості. Водночас існуючі на сьогодні методики потребують значного доопрацювання в напрямі їх дедалі ґрунтовнішої адаптації до особливостей масових опитувань.

©Щодо співробітництва звертатися до координатора проекту
©2003

Ярослав Варивода

МАСОВА СВІДОМІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

В сфері забезпечення національних інтересів кожної країни дедалі більшого значення набуває проблема інформаційної безпеки. Як зазначено в Концепції національної безпеки України, державна політика забезпечення інформаційної безпеки є складовою політики національної безпеки та передбачає системну превентивну діяльність органів влади по наданню гарантій інформаційної безпеки особі, соціальним групам та суспільству в цілому. Основними напрямами інформаційної безпеки є: захист інформації, захист національного інформаційного простору, забезпечення інформаційної достатності прийняття політичних рішень.1

Слід зазначити, що якщо в нашій країні основну увагу приділено захисту інформації, то в Російській Федерації в останній час пріоритетним є «інформаційно-психологічна безпека», що передбачає насамперед захист національного інформаційного простору з огляду на морально-психологічний стан населення.2

Спробуємо розглянути проблеми захисту такої складової соціально-політичної системи, як масова свідомість. Масова свідомість як об’єкт інформаційної агресії має цікавити нас насамперед тому, що результатом такої агресії буде дестабілізація соціально-політичного життя в країні. Під масовою свідомістю розуміємо сукупність різноманітних поглядів, оцінок та настанов, що відображають зміст, рівень та особливості духовного розвитку великих соціальних груп. Суб’єктом (носієм) масової свідомості виступають великі соціальні групи (під ними будемо розуміти класи, етноси, нації, населення країни в цілому). Російські дослідники виділяють в якості основних об’єктів «інформаційно-психологічної безпеки» консервативну та динамічну складові масової свідомості.3

Консервативна складова масової свідомості є сукупністю: 1) загальних інтересів (інтересів, що поділяються переважаючою більшістю членів групи); 2) культурних, духовних та моральних цінностей, що визначають правила поведінки членів групи; 3) готовності до протидії факторам та діям, що загрожують цим інтересам та цінностям.

Динамічну складову масової свідомості можна визначити як сукупність відображень інформації (про соціально важливі події) в консервативній складовій. Динамічна складова відповідає за надання сигналів про зовнішній світ, внаслідок чого в членів групи формується відповідна груповим цінностям та інтересам емоційна оцінка подій та виробляється лінія поведінки, адекватна консервативній складовій.

Оскільки безпека — це стан захищеності об’єкта від визначених загроз,4 то спробуємо визначити загрози по відношенню до кожної із складових масової свідомості.

Можна виділити наступні загрози консервативній складовій масової свідомості: насадження чужих для даної групи інтересів, цінностей; зміну мотиваційних настанов членів групи; формування нових стереотипів поведінки (асоціальної для даної групи); перегляд історії як засіб руйнації фундаментальних духовних цінностей; перекодування оточуючого світу (введення нових елементів оточуючого світу та зміна емоційного навантаження існуючих).

В цілому всі вищезазначені загрози можна звести до штучних модифікацій основних елементів консервативної складової. Термін «штучні» в нашому випадку означає такі модифікації, що є результатом активних дій зовнішніх сил по впливу на масову свідомість.

Наслідками цих загроз можуть бути спотворення, розмивання існуючих суспільних відносин; зміна пріоритетів діяльності та принципів взаємодії із зовнішнім середовищем; розпад групи як єдиного цілого. Хрестоматійним прикладом може слугувати розпад СРСР внаслідок поразки в ідеологічній війні та розповсюдження на його терені нової системи цінностей, стереотипів та настанов.

Загрози динамічній складовій полягають насамперед у маніпулюванні інформацією з метою формування необхідної емоційної оцінки певних подій та впливу на процеси прийняття та виконання рішень. Приклади загроз динамічній складовій: обмеження, дозоване подання інформації, або навпаки, масоване подання необхідної інформації; переобтяження каналів непотрібною, надлишковою інформацією; подання сигналів, несумісних із внутрішніми символьними системами (наприклад, зображення в часи перебудови червоного прапора із радянською зіркою та нацистською свастикою є поєднанням двох глибинно несумісних символьних систем).5

Сприйняття ситуації, неадекватне консервативній складовій масової свідомості, може призвести до стану когнітивного дисонансу. Когнітивний дисонанс – внутрішній психічний конфлікт, що виникає при конфлікті релевантних (таких, що відносяться до одного об’єкта), але несумісних за змістом повідомлень.6 Дисонанс спричиняє психологічний дискомфорт та обумовлює потребу пристосування. Останнє може знайти вираження у проявах соціальної агресії або апатії членів групи, «ірраціональній поведінці».

Як приклад – події навесні 1997 року в Албанії. Нагадаємо: повідомлення про банкрутство фінансових «пірамід» викликало масові акції протесту, а потім і збройне протистояння, іноземне військове втручання та дострокові парламентські та президентські вибори. В рамках нашої моделі пояснення полягає у невідповідності ситуації консервативній складовій, в якій були зафіксовані ідеалізація «капіталізму», довіра до ЗМІ та реклами та масові сподівання отримати супердоходи за відсотками.

З іншого боку, в рамках наведеної моделі слід розглядати такий інструмент соціального контролю, як маніпуляція. Маніпулятивні дії (цілеспрямований вплив на суспільну думку та соціально-політичну поведінку людини) мають на меті зміну, насамперед зміну поведінки населення, та застосовуються, як правило, ситуаційно.7

Якщо загрози консервативній складовій мають на меті досягнення, так би мовити, стратегічних цілей (зміни у функціонуванні соціальної системи), то загрози динамічній складовій доцільно розглядати як підготовчий етап, розхитування системи, певну дестабілізуючу фазу. «Штучне» (але адекватне консервативній складовій) сприйняття має на меті маніпуляцію діями; «спотворене» (неадекватне) – когнітивний дисонанс.

Підкреслимо: метою інформаційної агресії в нашому випадку є не масова свідомість сама по собі, а соціально-політична система. Зміни відбуваються наступним чином: від підсистеми (масова свідомість) до системних якостей та самої системи (держава як соціально-політична система).

Закріплення досягнутих за такою схемою результатів відбувається