Г.Гонгадзе носить характер спеціальної інформаційної операції і спрямоване на дискредитацію керівництва держави та силових структур.
«Народ як жертва». Мається на увазі сповзання до жертовної патології в процесі самоідентифікації еліт та населення. Україна в таких повідомленнях постає як жертва (принижена та ображена, прив’язана до російської влади), свідомість нації формується на основі спогадів про «історичну несправедливість» та «гноблення».14
І насамкінець, проаналізуємо Концепцію національної безпеки України, затверджену Верховною Радою України 16 січня 1997 р., на предмет відповідності її основних положень потребам інформаційної безпеки країни.
Головними об’єктами національної безпеки є: громадянин, його права та свободи; суспільство, його духовні та матеріальні цінності; держава, її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність кордонів.15 Духовні цінності суспільства закріплені в консервативній складовій масової свідомості, а держава з усіма її атрибутами – це соціально-політична система, яка, як ми визначили, є кінцевою метою при проведенні атак на масову свідомість.
Далі, серед пріоритетних національних інтересів, визначених Концепцією, є «досягнення національної злагоди, політичної та соціальної стабільності» та «розвиток української нації, історичної свідомості та національної гідності українського народу».16 Забезпеченню цих інтересів загрожують вже зазначені фактори: неадекватна потребам сьогодення робота з формування національної самосвідомості, національної ідеї розвитку.
З точки зору нашого дослідження цікавими є наступні загрози національній безпеці України, визначені в Концепції (в дужках – розкриття загрози в рамках нашої моделі): –
наявність сепаратистських тенденцій в окремих реґіонах та у певних політичних сил (відсутня єдина система інтересів, культурних та духовних цінностей, старе історичне бачення світу зруйноване, а нове ще не насаджене в масову свідомість); –
загострення міжетнічних та міжконфесійних відносин (немає ідеї розвитку, що була б прийнятною для більшості соціальних груп); –
невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади (прояви соціальної апатії або спотворення вхідних сигналів динамічної складової масової свідомості); –
тенденції моральної та духовної деградації населення (розмивання основних компонентів консервативної складової).
Як бачимо, інформаційні методи впливу на масову свідомість можуть бути потужним інструментом державної політики на внутрішній та зовнішній аренах. Більше того, активними суб’єктами політики в наш час стають малі соціальні групи (серед яких конкуруючі елітні угруповання, фінансово-промислові групи, терористичні організації, тоталітарні релігійні секти). Діяльність цих груп несе потенційну загрозу національним інтересам будь-якої з держав світу.
Повторимо: зміни у масовій свідомості є не самоціллю, а засобом перетворення соціально-політичної системи. В будь-якому разі, за наявності такої потужної зброї, доступної багатьом силам, державі необхідно мати певний інструментарій протидії. Його набуття Україною стає державним за своєю значущістю завданням. Відтак можна говорити про нагальну потребу розробки наукової та методологічної бази такої специфічної сфери діяльності, як захист масової свідомості українського населення.
------------------------------------------------------------------------
[1] Національна безпека України 1994-1996. Наукова доповідь Національного інституту стратегічних досліджень. – Київ, 1997.
[2] Емельянов Г.В., Лепский В.Е., Стрельцов.А.А. Проблемы обеспечения информационно-психологической безопасности России // Информационное общество. – 1999. – №3; Стрельцов А.А. О концепции информационной безопасности России // Информатика и вычислительная техника. – 1995. – №3-4.
[3] Емельянов Г.В., Лепский В.Е., Стрельцов.А.А. Указ. соч.
[4] Литвиненко О.В. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в сучасному світі. – Київ, 1996.
[5] Кургинян С. Седьмой сценарий. – Москва, 1992.
[6] Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология. – Москва, 1996.
[7] Доценко Е.Л. Психология манипуляции. – Москва, 1996.
[8] Веселовський С.Г. Ідентифікації громадян України як чинник її зовнішньополітичного розвитку: Автореф. дис. канд. політ. наук. – Київ, 2000.
[9] Гуцал А. Украина – Россия: проблемы информационного взаимодействия // Российско-Украинский Бюллетень. – 1999. – 22 ноября. – №2.
[10] Корчинський Д. Війна у натовпі. – Київ, 1999.
[11] Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – Київ, 2000.
[12] Рендов В. Зомбирование Россией // Підтекст. – 1996. – 4-10 грудня. – №15 (19).
[13] Корчинський Д. Назв. праця.
[14] Рендов В. Зомбирование Россией – 3 // Підтекст. – 1997. – 5-11 березня. – №8 (30).
[15 Національна безпека України 1994-1996.
[16] Там же.
Спробуємо розглянути проблеми захисту такої складової соціально-політичної системи, як масова свідомість. Масова свідомість як об’єкт інформаційної агресії ...
us.geocities.com/nspilka/library/warywoda.html - 21k - -
1.3. ЗНАЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток політичних процесів, визначати природу діяльності в сфері влади як окремих людей, так і їхніх суспільних об'єднань. Тому від політичної свідомості прямо залежить зміст і характер політичного процесу, мети і засоби режиму правління.
Для більш глибокого розуміння суті даного питання, у даному розділі автор вважає доцільним намалювати картину механізмів масової політичної свідомості, як найбільше, що повно відбиває зміст формування політичної свідомості. Також автор спробував представити форми вираження суспільної свідомості як результату всього процесу.
Варто відразу ж обмовитися, що в багатьох склалося обмежене і невірне представлення про масову свідомість, що трактувалася як низькопробна, примітивна частина повсякденної свідомості визначеної частини трудящих і насамперед молоді. Але масова свідомість є більш складний феномен. По підрахунках соціологів, кожна людина є членом як мінімум 5-6 тільки малих і не менш 10-15 великих і "середніх" формальних і неформальних груп. Ця маса людей, будучи реальною, природною спільністю, поєднується якимсь реально діючим (нехай хоча б короткочасним) соціальним процесом, здійснює загальну діяльність, демонструє спільне поводження. Більш того, сам феномен маси не виникає, якщо подібна загальна, спільна діяльність чи подібна поведінка відсутня. Масова свідомість - це свідомість маси, свідомість різних типів і видів мас.
З масовою свідомістю зв'язана суспільна думка, що представляє його окремий випадок. Суспільна думка виражає відношення (сховане чи явне) різних соціальних спільнот до тих