Інформаційне суспільство: можливості та реальність

Інформаційне суспільство – словосполучення, що вимагає розшифрування. Воно не лише входить у вжиток фахівців, а й широко використовується у пресі, з ним пов'язують майбутнє суспільства. Але окрім фраз, у яких йдеться про зростаючу роль інформаційних технологій у розвитку суспільства, справа наразі особливо не просунулася. Кожний, хто вживає термін "інформаційне суспільство", розуміє його по-своєму.

Інформаційне суспільство дійсно "стоїть на порозі" нашої історії, і від того, як люди зможуть його прийняти та інтерпретувати, залежить характер цивілізації століття, що надходить. Багато чого в ньому ми ще повинні зрозуміти, однак про одне, ймовірно, уже можна говорити з цілковитою впевненістю: інформаційне суспільство не зможе затвердитися на планеті саме по собі, без цілеспрямованої дії людей. Для того, щоб потенційні можливості інформатизації послужили планетарному співтовариству, потрібно багато чого змінити в його устрої та у стереотипах нашої свідомості.

Перш ніж почати розробляти певну стратегію щодо його становлення, варто розшифрувати саме поняття "інформаційне суспільство” і пов'язати уявлення про нього із тими тенденціями суспільної еволюції, учасниками і свідками яких ми є. Оскільки різні люди вкладають у це поняття різний, нерідко полярний, зміст, нам доводиться починати з дискусії та із зіставлення деяких точок зору. Тільки так і може виникнути загальне розуміння проблеми. Пропонована стаття дає одну з можливих точок зору, що пов’язана з аналізом сучасного етапу соціо-технологічної еволюції суспільства.

Досить поширеною є думка, що людство уже вступило в ту стадію свого розвитку, яку можна називати інформаційним суспільством, що воно неминуче прийде чи вже приходить на зміну суспільству постіндустріальному. Про це свідчить небачений розвиток комп'ютерної техніки, космічного зв'язку, інформаційних технологій і т.д. Однак, існують і якісно інші думки, що відносять інформаційне суспільство до понять далекого майбутнього і вважають передчасним обговорення його особливостей, оскільки все те, що ми спостерігаємо в розвитку інформаційної сфери, є лише звичайним удосконаленням постіндустріального суспільства. Автор не поділяє цих думок і вважає, що обговорювати проблеми інформаційного суспільства необхідно вже віддавна, оскільки розуміння їх може істотно вплинути на формування суспільних відносин і долю цивілізації. І обговорювати їх важливо не тільки в колі експертів. Ці проблеми – загальні . Людству ще доведеться докласти чималих зусиль, перш ніж ми матимемо право говорити про інформаційне суспільство як про сучасну реальність.

Під впливом науково-технічного прогресу стрімко зростають продуктивні сили суспільства, змінюється екологічна ситуація, відбувається інтеграція економіки. Технічні здійснення впливають на перебудову всієї геополітичної і соціальної природи планетарного суспільства. У цих умовах життєво важливо уявити собі альтернативи майбутнього розвитку і нашу здатність впливати на хід подій. Виходячи із таких позицій, обговорення проблем інформатизації життєдіяльності людей, її зв'язків із суспільною еволюцією є однією із найактуальніших проблем сучасності.

На думку автора, вступ в інформаційне суспільство варто пов'язувати з поняттям Колективного Загальпланетарного Розуму, з якісно новим етапом розвитку цивілізації, а не тільки з електронною і комп'ютерною інженерією, що є лише однією з передумов, хоча і найбільш необхідних, для переходу від постіндустріального до комп'ютерного суспільства. Проблема становлення інформаційного суспільства є настільки глибокою, що необхідність її розвязання накладає на людину тягар нових обов'язків. На цьому шляху нас очікують різноманітні труднощі, але існує й достатня кількість аргументів на користь того, що їх вдасться перебороти.

Сьогодні багато говорять про інформатизацію суспільства і штучний інтелект як про сукупність програмних засобів, що забезпечують успіхи у використанні комп'ютерної техніки. Виникла ціла галузь виробничої діяльності, пов'язана з інформатизацією. Її виникнення спричинило появу ряду нових напрямків наукових дослідженьі, я не побоявся б сказати, нової культури, що поступово змінює всю суть не лише виробничого, але і духовного життя людини. Цей процес проходить із наростаючою швидкістю, причому стихійно, як будь-який еволюційний процес.

Інформаційні технології стають невід'ємною складовою усього виробничого життя наприклад, у XVІІІ ст. такою була парова машина, що якісно змінила перебіг історії. За одне сторіччя цілковито змінилася вся система життєвих стандартів. Сьогодні відбувається щось подібне, проте зовсім іншими стали швидкості зміни умов нашого життя. Розглянемо деякі аспекти того, що відбувається.

Особливу роль у виробничій діяльності починають відігравати різноманітні прецизійні технології, у формі яких штучний інтелект і інформаційні технології (і потенційні можливості комп'ютерів) втілюються у виробництво. Результати – помітні: якщо необхідна точність сполучення деталей, то це – надточність, недоступна людині, не озброєній комп'ютером і сучасною електронною вимірювальною апаратурою. Якщо потрібна чистота матеріалів, то це – надчистота. Проте, треба зазначити, що і катастрофи, якщо вони трапляються з вини людини, набувають характеру надкатастроф, подолання і запобігання яким становить спеціальну і найважливішу проблему нашого життя. Її вирішення є також неможливим без використання інформаційних технологій. Не випадково сучасне суспільство починає стверджуватися в передових країнах, які прийнято називати постіндустріальними. У цих країнах поступово зникають основні атрибути індустріального суспільства такі, наприклад, як зростання виробництва енергоносіїв, ейфорія від нарощування обсягу виробництва і т.д. Більше того, шляхом ефективного енергозбереження, надзвичайної неенергоємності "вищих технологій" виробництво енергоресурсів навіть зменшується.

Усе, що відбувається в рамках технічного і технологічного процесу, безпосередньо впливає на долю суспільства, змінює його пріоритети і соціальну природу. Виникає необхідність у підготовці освіченого фахівця, і така категорія "робітників " стає масовою. Але якщо людей, від яких залежить успіх виробничої діяльності, потрібно довго і дорого навчати, якщо від їхніх зусиль залежать долі суспільства, то вони