Останнє можливе лише в тому випад, якщо вимоги професії, зміст праці збігаються з індивідуальними особливостями і можливостями особистості, тобто професію вибрано свідомо.

Повне розкриття задатків людини можливе, якщо вона правильно підготується до майбутньої діяльності, вибере професію, оцінить свої здібності, визначить свою придатність, глибоко усвідомить можливості професійного росту в певній сфері, враховуючи вимоги суспільства і свої інтереси.

Допомогти людям вибрати життєвий шлях, адаптуватися до професії, вплинути на раціональний розподіл трудових ресурсів покликана система профорієнтації.

Професійна орієнтація - це цілісна система, яка складається із взаємозв’язаних компонентів, об'єднаних спільністю цілей і єдністю управління: професійна освіта, професійна активізація, професійна психодіагностика, професійний відбір (добір), професійна адаптація і професійне влховання. І Професійна освіта, передбачає надання повних знань про особливості різни; і професій, умови правильного вибору однієї з них, виховання позитивного став \ лення до різних видів професійноїі громадсі.коїдіяльності, формування мотиво-І ваних професійних намірів, в основі яки;; лежить усвідомлення соціально-1 економічних потреб суспільства і психофізіологічних особливостей особи.

Професійна освіта об'єднує професійну інформацію, професійну пропаган-ду і професійну агітацію, які покликані н здавати людині певні відомості про найбільш масові професії народного госи одарства, інформувати про способи! умови оволодівання ними, пропагувати гр; мадську цінність найбільш необхідних наданий час професій. ^

Не менш значним компонентом про( />оріагпщиє розвиток інтересів і нахилів людей в різних видах професійної діяльної лі (професійна активізація). Вона Скла-дається з таких важливих елементів, як форму зання і виховання професійних інтересів, виховання поваги до певної професії, любові до праці.

Метою професійної'психодіагностики є вивчення особистості з метою профорієнтації. В процесі профдіагностики вивчаюп ^ хараютерні особливості осо би: інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, професійну направленість, риси характеру, темперамент, сган здор ов'я.'

Професійна консультація виявляє відповід» гість індивідуальних психологічних особливостей людини до специфічних ВИМА 'Гтіачії іншої професії. Розрізняють такі види консультацій: довідкові, при яких в. "-«'являють шляхи пра-цевлаштування, вимоги до прийому на роботу, можливості опанування різними професіями, термін підготовки, систему оплати, перспективь професійного рос-ту; формувальні, мета яких -здійснювати керівництво, корекцій * вибору професії; медичні мають на меті виявити стан здоров'я людини, її" пЈ ^'хофізіологічні властивості щодо професії, що вибирається/якщо необхідно, п >реоріентацп в іншу або близьку до вибраної сферу діяльності.

Професійний відбір здійснюється в спеціальних лабораторіях і переважно для професій, пов'язаних з важкими умовами праці. Мета професійного відбору - виявити придатність людини до конкретного виду праці. Якщо у претендента спостерігається відсутність хоч би однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у працевлаштуванні. Такий крок потрібний, щоб захистити людину від небажа-них, можливо серйозних наслідків стихійного вибору. При здійсненні профвідбор) перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку.

Слід відрізняти профвідбір від профдобору. При проведенні профвідбору вибирають найбільш відповідну даній професії особу, тобто ідуть від професії до особа, а при профдоборі вибирають відповідну даній особі професію, тобто ідуть

від особи до професії.

Завершальним компонентом профорієнтації є професійна адаптація, яка являє собою активний процес пристосування людини до виробництва, нової соціальної ситуації, умов праці особливостей конкретної спеціальності. Успіх професійної адаптації є одним із основних критеріїв правильного вибору професії, оцінкою ефективності усієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням ідальшимрозвштсомздібнсклчейдо кон-кретної професійної діяльності, збігом громадської і особистої мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється в єдності із соціальною.

Вивчення умов праці показало, що існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці.

Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характері стик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорно апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваг мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження в основу яких покладено такі показники:

інтелектуальне та емоційне навантаження;

тривалість зосередженого спостереження;

кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

кількість сигналів на годину;

темп; .

час активних дій;

необхідність самостійного пошуку пошкоджень;

монотонність праці;

напруження зору;

точність виконання роботи;

змінність;

режим праці та відпочинку.

Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну. Пра-цездатність залежить від таких факторів, як вік, здоров'я людини, стать, «навички у роботі, «санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.

Подовжити стійку працездатність можна за рахунок У оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, >комфортними умовами праці, >правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, >про-веденням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, >вико-ристанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, >спеціальним інформуванням людини про результати її діяль-ності, >наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забез-печують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — актив-ний і пасивний.

Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, ту-ристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліп-шенню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір — все це негативно позначається на