Тема: Соціологія – наука про суспільство. Предмет, об’єкт, структура та функції соціології.
Об'єкт і предмет соціології
Структура соціологічного знання
Функції соціології
1. Незважаючи на те що вік соціології сягає близько двохсот років, ще й нині існує невизначеність предмету соціології як науки і як навчальної дисципліни. З них питань, як і з питань структури і функцій соціології, вчені ведуть активну полеміку.
Термін "соціологія" походить від латинського "societas" (суспільство) і грецького "logos" (вчення). У цьому розумінні соціологія означає не що інше як науку про суспільство. У науковий обіг поняття "соціологія" було введене Огюстом Коптом. І хоча воно ототожнювалося ним із суспільствознавством, термін "соціологія" з того часу став активним каталізатором для пошуків предмету й методів нової науки.
Точка зору О. Конта на соціологію як на науку про суспільство панувала в літературі до кінця XIX ст. Але з накопиченням знань про окремі сфери життя суспільства соціологія поступово втрачала роль єдиної універсальної теорії суспільства. В кінці XIX - на початку XX ст. в наукових дослідженнях суспільства почали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектами і соціальні. Предмет соціології почав звужуватися до вивчення саме соціальних сторін суспільного розвитку. Продовжувач справи О. Конта Е. Дюркгейм в книзі "Правила соціологічного методу" (1895 р.) визначає предмет соціології як соціальні факти, які існують поза індивідом, а також прагне чітко розмежувати поняття індивідуального і колективного (соціального), доводячи безумовний пріоритет останнього стосовно першого. Соціальні явища, на думку Е. Дюркгейма, це дещо зовнішнє відносно інди-вплів. і їх можна і потрібно розглядати як об'єктивну даність, як речі.
Отже, рубіж ХІХ-ХХст. характеризується переходом соціології віл науки, тотожної суспільствознавству, до самостійної науки, пов'язаної з вивченням соціальних явищ і відносин суспільного життя, тобто такої, що існує поряд з політичною, економічною теоріями, філософією, історією та іншими науками. Важливу роль у конкретизації предмету соціологічних досліджень відіграє соціологія США, з якою пов'язують новий і вищий рівень розвитку соціології в цілому. Вона бере свій початок з "класичної школи", або руху за "науковий менеджмент" (1890-1920 рр., провідні представники - Ф. Тейлор. Г. Емерсон, Г.Таун та ін.); школи "людських відносин у промисловості", сформованої у кінці 20-х років та існуючої до цього часу (Е. Мейо, А. Маслоу та ін.); "емпіричної школи" (П. Друкер, Д. Девіс, А. Слоун, Г. Саймон).
Разом з тим і нині багато дослідників прагнуть з'ясувати предметну галузь даної науки, розібратися в системі її основних понять, визначити, до якої сфери дійсності вони можуть бути застосовані, яку саме дійсність здатні відображати, то саме ми можемо описати і з'ясувати за їх допомогою.
З'ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важли-во чітко уявляти її об'єкт і предмет.
Об'єктом соціологічного пізнання є суспільство, зокрема, громадянське суспільство. Але виділення даного поняття як вихідного для з'ясування предмету соціології є недостатньо. Суспільство може бути об'єктом усіх гуманітарних наук. Те ж саме можна сказати і про поняття "соціальна реальність".
Усі гуманітарні науки можуть вивчати суспільство, яке характеризується нескінченною різноманітністю явищ і процесів.
На відміну від інших суспільних наук, соціологія вивчає не суспільство, загалом, а громадянське суспільство, в якому загальне знаходиться в органічній єдності з особливим, специфічним.
Найпоширенішим серед зарубіжних і вітчизняних соціологів є підхід, коли при визначенні предмету соціологічного пізнання виділяється як ключове те або інше соціальне явище або процес. Так, наприклад, російський соціолог В- Н. Іванов розглядає соціологію як науку, що вивчає соціальні відносини. Інший російський соціолог В- А. Ядов вважає ключовою, основоположною категорію соціології - соціальну спільність.
В українській соціологічній літературі існує думка, згідно якої базовою категорією соціології є поняття "соціальна структура". На наш погляд, збагачує гуманістичну спрямованість наступне визначення предмету соціології: соціологія як наука вивчає реальну суспільну свідомість у всьому її суперечливому розвитку - діяльність, дійсну поведінку людей, які виступають як предметне втілення (за формою та змістом) знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, зафіксованих в реальній свідомості; умови, в яких розвива-ються та здійснюються реальна свідомість, діяльність і поведінка людей.
Завдання соціологічної науки полягає у типологізації соціальних систем, дослідженні зв'язків і відносин кожного типологізованого об'єкту на рівні закономірностей, одержанні конкретного наукового знання про механізми їх дій і форми прояву в різних соціальних системах для цілеспрямованого управління ними. Отже, поняття соціального, соціальних зв'язків і відносин та способу їх організації е вихідними для розкриття особливостей об'єкту соціологічного пізнання. На підставі внщенаведеного можна дати наступне визначення соціології: це наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем. про прояви даних законів в діяльності суб 'єктів - великих і малих соціальних груп і спільностей людей, а також окремих особистостей.
Поєднуючи теоретичні та емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціального. Специфіка соціології полягає в тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в соціальному контексті, у взаємозв'язку з суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних її сторін, рівнів, підсистем.
1.2. Структура соціологічного знання
Коло зацікавлень соціології як науки є досить широким і різноманітним, що значною мірою визначає структуру соціологічного знання.
Під структурою соціологічного знання розуміють систему взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів; теорій соціальних процесів різних рівнів (чи то життєдіяльність окремих людей, соціальних груп чи суспільства в цілому). Особливістю структури соціологічного знання є те, що вона є не просто певною сукупністю (обсягом) інформації, уявлень і
