а в 1919 р. — Демографічний інститут, соціологічні розробки яких отримали всесвітнє визнання.
У 20 — на початку 30-х років спочатку скорочували штати, а потім і зовсім закривали вищезгадані інститути. Деяким українським вченим, які займалися соціально-економічною проблематикою, довелося зректися своїх поглядів (Р. Ор-жецький, К. Воблий, В. Левитський), деяким вдалося емігрувати (В. Коваль, К. Мацеєвич, О. Мицюк), більшість була репресована.
До початку 60-х років у розвитку соціології, відповідно і в нагромадженні знань про взаємозв'язок економічної та соціальних сфер суспільного життя, настала перерва, пов'язана з пануванням центральноадміністративних методів управління економіки. В 60-ті роки відбулося певне відновлення перерваної наукової традиції, проводилися соціологічні дослідження, що дали цікавий матеріал. Але коріння негативних тенденцій, які розкривалися в цих дослідженнях, слід було шукати у соціальних механізмах влади, власності, відносинах, які склалися в сфері управління та розподілу. Однак цих проблем не вивчали. На них було накладено заборону, оскільки вони не вписувалися в комуністичні догмати.
Лише з другої половини 80-х років під впливом змін у політичній атмосфері в колишньому СРСР почалося відродження економічної соціології. На цей час припадає й інсти-туалізація економічної соціології в СРСР, що знайшло відображення у формуванні навчального курсу «Економічна соціологія» та його викладанні в окремих вузах країни, Зросла кількість публікацій, вийшли з друку праці Т. Заславської, Р. Ривкіної (м. Новосибірськ), які, незважаючи на певну «заідеологізованість» та інші вади, відіграли значну роль у новому осмисленні соціально-економічних процесів.
Сучасний стан розвитку соціології економіки в Україні та країнах СНД зумовлений складністю соціально-економічного становища, пошуком шляхів виходу з кризи. Наприкінці XX ст. українські соціологи розробляють нові наукові підходи щодо формування основ ринкових відносин, соціальних наслідків змін, які відбуваються в суспільстві, беруть «участь у вирішенні актуальних проблем соціологічного пізнання.
Використана література
1. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Уклад. В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін. Під заг. ред. В.І. Воловича. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. – 736 с.
2. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За редакцією В.Г.Породяненка. – К.: Видавничий центр „Академія”, 1999. – 384 с.
3. Коваль А.Т., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогика / Соціальна робота: Навчальний посібник.- К.: ІЗМН, 1997.-392с.