чинники, що протидіють реалізації законів, і на основі цього розробляти систему практичних заходів для усунення цих чинників. Знання законів потрібне для успішного управління со-ціальними процесами, що відбуваються в суспільстві. На підставі
наукового вивчення форм прояву і механізмів дії соціальних за-конів здійснюється соціальне регулювання.
Соціальне регулювання — це свідоме втручання в соціальні процеси й соціальні зміни, яке здійснюється в різних формах і має на меті підтримку рівноваги в соціальній системі, її розвиток через уведення в неї регуляторів (норм, правил, цілей тощо).
Предметом емпіричного соціологічного дослідження, що уза-гальнює соціальні факти, є визначення закономірності, тобто міри ймовірності певної події чи явища або їх взаємозв'язку. Більш слабким видом закономірності є тенденція, яка показує основний напрямок розвитку події, міру наближення реального процесу до об'єктивної закономірності. У процесі багаторазового повторення близьких тенденцій виявляються більш-менш сталі зв'язки між ними, що формуються в закони, які є предметом тео-ретичного соціологічного дослідження.
Закони як знання про сутність, загальність та необхідність явищ відображає саме соціологічна теорія. її складовими є кате-горії та поняття, які використовуються для опису фактів.
Проте не можна припускатися соціологічного редукціонізму — теоретичної і методологічної орієнтації, яка зводить специфіку людського буття лише до його соціологічного аспекту, намагання тлумачити всі без винятку форми діяльності людини категоріями соціології.
Соціологія не обмежується розглянутими категоріями. Вона за-позичує багато понять з інших наук, наприклад, з економічної тео-рії (продуктивні сили, трудові ресурси), філософії (суб'єкт, колек-тивність), психології (установка, орієнтація, мотивація) тощо.
Взаємозбагачення понятійного апарату — процес необхідний і об'єктивний. Він свідчить про гнучкість і динамічність знань. Для соціології це має особливо важливе значення, оскільки вона сама перебуває все ще в процесі становлення.
Література
Вебер М. Основные социологические понятия // Избр. произв — М 1990.
Дюркгейм 3. О разделении общественного труда: Метод социологии. — М., 1990.
Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки // Філос. і соціол. думка. — 1992. — № 5.
Заславская Т. И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социс. — 1987. — № 2.
Коллинз Р. Социология: наука или антинаука? // Теория общества / Под. ред. А. Филипова. — М., 1999.
Краткий словарь по социологии. — М, 1989.
Осипов Г. В. Социология. — М., 1990.
Попова І. М. Соціологія: Пропедевтичний курс. — К., 1996.
Руткевич М. Н. О предмете социологической науки: три методологических вопроса // Социс. — 1991. — № 7.
Смелзер Н. Социология. — М., 1994.
Современная западная социология: Словарь. — М, 1990.
Социология: наука об обществе. — Харьков, 1996.
Шаповал М. Загальна соціологія. — К., 1996.
Ядов В. А. Размышления о предмете социологии // Социс — 1990 № 2.