Друга особливість в соціології випливає із зв’язків спостерігача з об’єктом спостереження і полягає в тому, що не може бути позбавлений чисто людської риси – емоційності сприйняття. Якщо явища неживої природи можуть не викликати емоцій у спостерігача, то соціальні явища, їх сприйняття і інтерпретація завжди емоціональні. Ця особливість спостереження за будь-яких досліджень має враховуватися як одне з джерел можливого перекручування даних спостережень.

Третя особливість спостереження – складність повторного спостереження. Повторне спостереження, навіть повсякденного соціального факту, надзвичайно трудніше, тому що снувальні процеси піддаються впливу величезної кількості різних факторів і рідко бувають ідентичні. Тому лише старанне і багаторазове спостереження якогось соціального явища може дати достовірну інформацію і перейти до інтерпретації даних. Соціологу часто необхідна інформація про такі явища і процеси, що недоступні ніякому спостереження і не знаходять досить повного відображення в різних документах, що аналізуються, відбираються для дослідження.

Візуальний контакт – винятково важливий елемент спілкування. Дивитися на того, хто говорить, означає не лише заінтересованість, але й допомагає зосередити увагу на тому, що говорять. Кожному опитуваному варто знати, що окремі аспекти взаємовідносин виражаються в тому, як люди дивляться один на одного.

Метод базується на грамотно спланованому виборі респондентів і питань, що варто з’ясувати, встановити обстановку, становище, суспільну думку. Виявляється дуже економічним – опит порівняно невеликих сукупностей дозволяє міркувати про становище і тенденції розвитку соціальних процесів. Проведення опиту з залученням достатньої кількості кваліфікованих дослідників і респондентів дозволяє в максимально короткі строки опитувати велику сукупність людей і одержати інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень. Сучасні можливості стандартизації питань анкети дозволяють одержати уніфікований опис багатьох індивідуальних з окремих висловлювань людей, можливість використати для опитування і аналізу оперативну і потужну обчислювальну техніку і методи математичного аналізу. Нарешті, важливе достоїнство методу опиту – широта охоплення різноманітних сфер соціальної політики.

В основі методу опитування – сукупність питань, що пропонується респонденту, відповіді якого і створюють необхідну інформацію. В будь-якому варіанті опитування – одна з найскладніших різновидностей соціально-психологічного спілкування. Зв’язок між головними його учасниками – дослідником і респондентом – забезпечується за допомогою різних проміжкових ланок, що впливають на якість одержаних даних. Необхідно мати на увазі, що тут немаловажливе значення має візуальний контакт з опитуваними.

Практика підготовки, організації і проведення соціологічного дослідження показує, що найтиповіші помилки і труднощі в розробці програми соціологічного дослідження є: по-перше, проблеми, що сформульовані в програмі, часто не відображають реальної ситуації. Поставлені уже раніше і реалізовані потреби часто-густо ігноруються або ж просто не враховуються. По-друге, мета дослідження не зв’язана з проблемою, сформульована часто абстрактно, не відображає специфіку об’єкту. Не визначені чітко завдання дослідження. Поставлені завдання, відірвані від реальних можливостей, засобів дослідження. В ході розробки програми не проводиться аналіз моделі об’єкту в системі факторів. На основі наявних даних важко встановити межі об’єкту, його кількісний склад, структуру та ін. По-третє, не визначено предмет дослідження, дається досить вузька або широка інтерпретація предмету дослідження, дається досить вузька або широка інтерпретація предмету дослідження, в ході формування програми з’ясувалось, що дуже слабо теоретично розроблено предметний зміст дослідження. Акцент в дослідженні повністю перенесено на аналіз емпіричних показників. В процесі дослідження змішується теоретичний і емпіричний рівень аналізу процесів, а теоретична інтерпретація здійснюється фрагментарно, відсутні гіпотези, не побудована схема понять операційної інтерпретації.

Навчальний процес, в якому одночасно реалізуються пізнавальні і виховні завдання вищої школи, виступає основою навчання і виховання, що забезпечує не лише освоєння знань, але й формування особистих якостей тих, хто навчається. Мета вищої школи полягає в тому, щоб поєднати навчання і виховання, яка досягається не автоматично і залежить не стільки від навчальних програм і підручників, скільки від соціально-професійного обліку і кваліфікації педагога. Тільки різностороннє освідчений, високо кваліфікований викладач вищого навчального закладу спрямований не штучно, а органічно вводити в лекції та інші види занять виховні аспекти.

Основний підсумок всіх зусиль здійснення соціологічного дослідження подій і явищ – формування найбільш відповідної специфіки предмету соціології сукупності прийомів, методів, процедур і операцій теоретичного і емпіричного пізнання соціальної реальності, що прийнято називати методикою. Така сукупність прийомів, методів, пізнання нерідко називається методом соціологічного дослідження. Тому-то методика соціологічного дослідження часто розуміється як система прийомів, процедур і операцій встановлення соціальних фактів. До такої системи належать і засоби аналізу соціальних фактів. Зі зміною методики змінюється і техніка соціологічних досліджень, в якій методика знаходить своє безпосереднє відображення.

В сучасних умовах демократизації і реформування суспільства перед соціологією стоїть завдання: розкрити суть і роль теорії особи, соціальних спільностей і верств як об’єктів так і суб’єктів соціальної діяльності, відносин, мотивів поведінки і спілкування, теорії соціальних систем, механізмів їх функціонування і розвитку. Адже жити в суспільстві і не знати його – це однаково, що шукати в темряві виходу з довгого і складного лабіринту. Звичайно дорогу до виходу можна навпомацки знайти. Та який же довгий-довгий і тяжкий шлях, скільки зайвих сил доведеться затратити. Справді ж суспільство – складний і найважливіший об’єкт наукового пізнання. Не випадково ж