Туризм у Карпатському регіоні даватиме вагомий прибуток тоді, коли відповідатиме Європейському рівню вся інфраструктура – дороги, готелі, сервіс, маркетинг, реклама. При формуванні ринку робочої сили на селі слід використовувати розвиток малого та середнього бізнесу, вдосконалення мотиваційного механізму, таких рис селянина як ініціативність, підприємливість, виробнича активність. Треба розкривати потенціальні можливості кожного громадянина.

Концепції організації праці та її гуманізації

Індустріальне суспільство вимагало підвищення продуктивності праці і збільшення кількості товарів. Американський інженер й організатор виробництва Ф.Тейлор (1856-1915) продумує як найкраще організувати працю, раціоналізувати її і дійшов до висновку: кожен рух, кожна дія робітника на робочому місці повинні бути чітко установлені, щоб можна було їх легко зафіксувати, виміряти, потрібен нагляд за діяльністю робітника, відбирати слід найкращих робітників, їх професійно вчити; виробничі питання адміністрації слід розв’язувати у співробітництві з робітниками; за справи виробництва мають однаково відвідати як адміністрація, так і робітники.

Запровадження такої системи праці Тейлора на американських підприємствах на початку ХХ ст. привело до зростання інтенсивності праці, підвищення її продуктивності і, звичайно, до зростання прибутків власників підприємств.

Проблемою вдосконалення праці зайнялись згодом соціологи Гарвардського університету під керівництвом Е.Мейо (1880-1949). Він створив концепцію “людських відносин” з такими основними висновками:

зростання продуктивності праці можна досягти і без вдосконалення техніки, матеріально-речових умов;

успіх праці, досягнення в трудовій діяльності більше залежить від нормальних, доброчинних людських взаємин на роботі, соціально-психологічних чинників, ніж від технічного устаткування, машин і приладів;

запорукою ефективності праці є доброзичливі стосунки в середині робочих груп, між робітниками;

людське, гуманне ставлення керівників до підлеглих, демократичне обговорення і вирішення всіх питань на роботі за участю робітників та адміністрації, урахування керівникам думки робітників зміцнює почуття власної значущості їх, зумовлює групову солідарність щодо покращення роботи, допомагає уникати непорозумінь, суперечок, конфліктів і встановлювати сприятливий соціально-моральний та соціально-психологічний клімат в трудових колективах.

Тейлоризм як і фордизм посилювали експлуатацію людини, концепція “людських відносин” Мейо утверджували гуманізацію праці, зверталась до позаекономічних чинників і теж добивалась певних успіхів в організації праці. Отже, економічна сторона виробництва тісно пов’язана з соціальною, моральною, психологічною сторонами.

У 70-80-х роках ХХ ст. поширенню стала концепція “збагачення праці” або як її ще називають “гуманізації праці” американського вченого Ф.Херцберга. Він всі спонукання до праці поділив на дві групи: 1) зовнішні фактори (методи управління, стиль керівництва, умови праці, соціально-психологічний клімат, грошові винагороди); 2) внутрішні (зміст праці, усвідомлення своїх досягнень, визнання їх іншими людьми, прагнення зробити кар’єру, почуття відповідальності, самореалізація праці).

Зовнішні фактори, на думку вченого, лише забезпечують нормальний процес роботи, усувають незадоволеність працею, вони тимчасово забезпечують оптимальність трудового процесу. Головними чинниками ефективності праці є внутрішні фактори, які стимулюють працю через саму працю, її зміст. Ф.Херцберг пропонував урізноманітнити діяльність робітника, зменшити її регламентацію, передати працівникові частину контрольно-управлінських функцій.

Отже, основою економічної системи суспільства є робота, праця, поділ праці. Зайнятість і зменшення безробіття характеризують прогресивність суспільства. Прогресивність суспільства також характеризується переважанням внутрішнього контролю в системі праці (контроль за темпом і змістом праці з боку самих робітників), а, отже, високої довіри до працюючих робітників і зменшенням зовнішнього контролю (тейлоризм, фордизм), зниженнями відчуження робітників.

Деякі проблеми психології праці

Людина, суспільство – найскладніші явища в природі. Вивчення їх вимагають різних підходів. Людина – психологічна істота. Її діяльність і, зокрема, така специфічна діяльність як праця вимагають психологічного підходу, врахування деяких аспектів психології праці.

Сучасна психологія про роль праці в прискоренні технічного прогресу

Дослідження психології праці має велике значення в піднесенні продуктивності праці, її гуманізацій, ефективності в різних сферах суспільної діяльності: промисловості, сільському господарстві, військовій галузі, побутовій індустрії. Масова психологія, масова свідомість людей відстають від темпів науково-технічного прогресу. Поява великих складних технічних систем небезпечних технологій і нових соціо-технічних систем ускладнюють і змінюють роль людини в процесі роботи з цією технікою, управління нею. Але Україні ця роль людини ускладнена ще трансформаційними процесами, переходом до капіталізму, ринкової економіки. Життєзабезпечення людини ускладнена, утруднена. Треба вдосконалювати і розвивати суспільство і людину.

Щораз гострішим стають питання психологічних, соціально-моральних проблем проектування та експлуатації найновішої техніки, компетентність, відповідальність, соціальна зрілість, психологічна готовність професіоналів.

Слід розвивати культуру техногенної безпеки спираючись крім інших наук на психологію праці, інженерну психологію, які нагромадили немело даних про взаємодію людини з технічними приладами, системами управління ними.

Зростанням ролі великих складних технічних систем, розширення ступеня автоматизації процесів управління технічними об’єктами – основні тенденції в розвитку техніки. На ефективність та надійність цих складних технічних систем впливають нові системні властивості техніки, фізико-хімічна природа процесів функціонування систем, нестабільність, нелінійність між системних взаємодій в об’єкті, нестаціонарний характер впливу на людину екстремальних умов зовнішнього середовища, наприклад, космічного простору, соціально-економічних змін. Все це знижує також контрольованість людиною даної технічної системи. Ці фактори стають також причиною виникнення непередбачуваних ситуацій, які створюють потенціальні властивості технічних систем. Тому головним завдання для складних технічних системи і розкриття цих потенціальних властивостей11 Див.: Голиков О.Я. Теоретические основания проблемы выбора роли человека в технике. – Труды Института психологии РАН. – 1997. – Т.2. С.180-187. .

Що таке потенціальність в управлінні технічного пристрою, приладу механізму чи складної технічної системи? Потенціальність в управлінні технікою – можливість виявлення передбачених ситуацій, детерміновані різними факторами складності техніки.

В системних дослідженнях структурної організації, типології об’єктів складної природи потенціальність розглядаються у взаємовідносинах з цілісністю, складністю, не лінійністю, нерівноваженістю, непередбаченістю, неформалізованістю (І.В. Блауберг, В.Садовський, Е.Юдін, Дж.фон Нейман, І.Пригожин, Г.Хакен, Е.Янг, С.Курдюмов та інші).

Не можна пасивно