Еволюційно-холістська концепція орієнтує на узагальнено-психологічний, цілісний тип робітника, розв’язок суперечностей між психологічними та професіональними характеристиками який визначає рівень майстерності. Беручи до уваги і соціально-психологічні рівні, які формуються соціально-економічними умовами, які визначають спосіб існування в даний історичний період. Це дає змогу визначити засоби організації виробництва, які сприяють росту продуктивності праці, і якості її.

В США такими узагальненими типами робітника були “економічний”, “соціальний” і “гуманістичний”. Вони відповідають трьом періодам піднесення економіки. В Японії був виділений тип “корпоративного” робітника.

Психологи навіть пишуть про психологічний закон відповідності технічних можливостей виробництва і соціальних умов відтворення робочої сили узагальненому типу робітника. Див: Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психологии труда в ХХ веке.- Психологический журнал. – 2002. – том 23. №6. – С.23 Виконання його може привести до піднесення виробництва.

Сучасні інформаційно-технічні засоби і організаційні принципи дозволяють побудувати динамічну структуру інформаційно-психологічно простору професіональної діяльності, адекватний психологічним характеристиками робітника і здатний подолати розрив природного, суспільного і психологічного в людині. І тоді можна сподіватись на діяння психологічного закону гармонійної відповідності психологічних індивідуальних, соціальних, духовних начал людини природним і штучним (соціально-технічним, культурно-професіональним) реаліям світу Там само. Дотримуючись його робітник вдосконалює свою творчу активність.

Професії виникають і розвиваються у відповідності з технічним і соціальним прогресом. Професіогенез-історичний процес професіоналізації суспільства.

Професія – соціальний інститут, що забезпечує гармонічну взаємодію індивідуального і суспільного в єдиному інформаційно-психологічному просторі. Роль суб’єкта в цьому просторі полягає в подоланні розриву між інституціональним і діяльнісно-особистісними аспектами професії. Вивчення проблем підвищення ефективності трудової діяльності привело до того, що пріоритетними стали дослідження ролі суб’єкти в соціально-оперативному середовищі пошук особистісних, індивідуальних і соціально зумовлених характеристик людини як суб’єкта діяльності у взаємодії з ознаками оперативного середовища і розробка базових універсальних і гнучких моделей професіонала.

Найбільший вплив на ефективність професіональної діяльності мають такі типи оперативних середовищ як замкнуто-корпоративні, змінно-ситуативні, ймовірнісно-прогностичні, когнітивно-конфліктні та емоційно-конфліктні. Суб’єкт може захищатись або не захищатись від цього середовища, вести себе активно чи пасивно, або перетворювати оперативне середовище. Психологи намагаються запропонувати способи подолання головного психологічного конфлікту двох взаємовиключаючих тенденцій – підвищення професіональної мобільності людей і ріст вимог до професіональної освіти і майстерності.

Соціально-економічні зміни в постсоціалістичних країнах привели до переоцінки цінностей, перегляду особистісних позицій професіоналів щодо суспільних норм, корпоративних і особистих інтересів. Тому актуалізувались психологічні конфлікти. Зауважено професіональну переідентифікацію: крах іллюзій і набування нової професіональної ідентичності.

Взагалі професіональна ідентичність розглядається як компонент особистісної ідентичності, що забезпечує успішну професіональну адаптацію. Вони є динамічним фактором професіональної кар’єри, що базується на компетентності, професійній здатності, інтересі до роботи і балансі із середовищем. Внутрішні ідентифікаційні вимоги професії – сукупність сутнісних та функціональних ознак, за якими людина вибирає професію. Професіональна ідентичність має місце, коли ознаки ідентифікації співпадають у людини як споживача професії, суспільства як замовника і професіонала як виконавця.

В Україні як і в інших країнах, де невдало проходять капіталістичні реформи виник професіональний маргіналім – незатребованість професій, знехтування ними, відмова від них. Соціально-професіональний простір, де відмовляється від певних професій стає для людини ворожим оперативним середовищем. Емпіричні психологічні дослідження професії менеджера дозволили виявити суперечності між глибинними цінностями і актуальними, що визначають повсякденне життя. Це свідчить про скритий конфлікт між моральними вимогами і реальною поведінкою. Проглядається послаблення духовних, морально-етичних цінностей. У менеджерів з’явилися нові ціннісні системи.

Цікава відмінність між менеджерами Японії, Німеччини і Росії щодо цінностей праці. У російських менеджерів виявились більш високі показники в трудовій етиці ніж в японських і німецьких. Для німців-менеджерів ведучим є “фактор справедливості”, для росіян - “особистісний фактор”. Але менеджери всіх трьох країн згідні в тому, що праця – необхідна умова добробуту. І це є глибинною цінністю. До таких результатів прийшов російський психолог О.М.Занковський.

Крім цього Занковський О. досліджував психологічні проблеми організації як колективного суб’єкта. Див. Занковский А.Н. Организационання психология. Учебное пособие для вузов. – М.: Флинти. – 2000.

Для психолога організація – суперечливий процес взаємодії людей, які мають різні і навіть протилежні цілі, інтереси, потреба і погляди. Автор обґрунтовує новий підхід, згідно якому психологічні проблеми організації розглядаються в контексті організаційної влади – базового організаційного процесу, що забезпечує стійку пріоритетність загальної мети організації над індивідуальним цілями робітників. Якщо такий процес послаблюється або відсутній, то організація як єдине продуктивне ціле може зазнати краху. Влада в організації – соціальна потреба, форма міжособистісної взаємодії, базовий діяльнісний процес, що детермінує поведінку окремих людей, груп, організацій в цілому. Організаційна влада в організаційній психології – системоутворююче поняття. Проблемами організаційної психології є лідерство, спілкування, організаційна культура, мотивація, відбір персоналу. Навий напрям психологічних досліджень праці – робота людини з комп’ютером, проблеми комп’ютеризації діяльності. Майже у всі традиційні види діяльності включаються комп’ютери як нові засоби праці, які змінюють процес виконання діяльності.

Спочатку психологи вивчали комп’ютерний стрес і зовнішні фактори, які на нього впливають. Психологи пропонували зменшити зовнішні фактори навантаження шляхом ергономічним вдосконаленням робочого місця, вдосконаленням вмінь працювати з комп’ютером, зміни режиму праці і відпочинку. Фактори стресу в дослідження комп’ютеризованої діяльності виступають як виключно об’єктивні, ефект впливу яких однаковий для всіх. Ігнорувались внутрішні, індивідуальні фактори стресу. Експерименти показали, що зорове, розумове, м’язове втомлення (тобто суб’єктивні труднощі) не визначають однозначного індивідуального відношення до діяльності. Специфіка труднощів, які виникають при роботі з комп’ютером пов’язана з втратою