Обробка одержаної соціальної інформації

Матеріали, зібрані в ході опитування, готують до подальшої обробки. Спочатку необхідно перевірити якість заповнення інструментарію і виконати необхідні корекції. Зібрана інформація повинна відповідати вимогам щодо повноти, надійності, технологічності.

Одним з основних прийомів обробки даних є групування, тобто складання і аналіз статистичних таблиць. В бібліотекознавчих дослідженнях найчастіше застосовується одномірне групування (підсумком є одномірні таблиці) і двомірне групування (комбіновані таблиці).

Застосовується також багатомірне групування, коли проводиться дослідження співвідношення більш ніж двох ознак респондентів і лише у тих випадках, коли дозволяє обсяг вибіркової сукупності.

Припустимо, якщо ведеться обробка анкет, то одномірне групування виконується одним з 2 способів:

1. Анкети переглядають і розкладають в окремі стопки, в кожну з яких збираються анкети з однаковими відповідями на ті питання, які у даний момент цікавлять дослідника. Потім залишається лише підрахувати кількість анкет у кожній стопці і скласти таблицю.

2. На аркуші паперу накреслюють робочу таблицю для підрахування анкет. Зліва виписують усі варіанти запитань, а справа залишають вільне місце. Переглядаючи анкети, роблять позначки (рисочки, крапки) у робочій таблиці, напроти варіанту, який обрав респондент.

Далі для кожного варіанту підраховують кількість зроблених позначок.

Результат групування оформляють у статистичну таблицю. Вона обов’язково повинна мати назву, яка б розкривала її зміст, фактичні дані (числа) і складатися з так званої “шапки” (до якої входять усі пояснювальні надписи і верхні, і бокові).

Таблицю можна будувати горизонтально і вертикально. Наприклад:

“Співвідношення респондентів за рівнем освіти (% від загальної кількості респондентів)”

а)   

Освіта | Не закінчена

середня | Середня

загальна  |

ПТУ  |

Технікум | Не закінч.

вища  |

Вища | Не відповіли  |

Всього:

кількість

відповідей        

%        | 100%  

б)  

Освіта | Кількість відповідей | %

Незакінчена вища

Середня загальна

ПТУ

Технікум

Незакінчена вища

Вища   

Не відповіли  

Всього:  

Сума усіх відповідей повинна рівнятись загальній кількості анкет, що аналізуються. Однак існують питання, які передбачають декілька варіантів відповідей одного респондента. Наприклад: “З якою метою ви відвідуєте нашу бібліотеку?”. І серед варіантів можуть бути обрані: “підвищення культурного рівня”, “підготовка до учбових занять”, “читання для відпочинку” та ін. У цих випадках кількість відповідей буде перевищувати кількість респондентів, процентне співвідношення – більш 100%. У даних ситуаціях загальна сума не підраховується, а графа, “всього” відсутня. Часто бібліотечні працівники під час проведення досліджень обмежуються одномірними таблицями, що значно збіднює результати і дає досить мізерний аналітичний матеріал.

Дуже важливо виявити і проаналізувати співвідношення, взаємозалежність різних ознак респондентів, вплив одних ознак на інші. З цією метою здійснюється двомірний розподіл ознак, які відбиваються у змісті двомірних таблиць. Наприклад, одним із питань анкети є: “Чи задовольняє вас фонд нашої бібліотеки?” Важливо дізнатись чи відповідає фонд бібліотеки рівню освіти читачів. Для цього необхідно згрупувати анкети відповідно до освіти, а потім у кожній з утворених груп розподілити анкети за ступенем задоволення. Або за допомогою робочої таблиці з горизонтальним і вертикальним діленням відразу згрупувати дані за ознаками, що цікавлять дослідника.

Якщо під час обробки даних дослідження використовуються двомірні (комбінаційні) таблиці, то кількість таблиць може набагато перевищувати кількість запитань опитувального листа.

За допомогою побудови статистичних таблиць таким чином аналізується бібліотечна документація: читацькі, книжкові формуляри, листки читацьких вимог на літературу, статистичні показники у планах і звітах бібліотеки за різні роки.

Поряд з табличним, з метою наочності, застосовується графічний спосіб відображення даних. Найчастіше він має вигляд діаграми.  

Аналіз та інтерпретація даних соціологічного дослідження.

Під час аналізу отриманих даних здійснюється порівняння результатів обробки для груп респондентів з різними соціально-демографічними характеристиками, читацькими інтересами, інформаційними потребами, різним ступенем задоволеності обслуговуванням.

Здійснюється також порівняльний аналіз з результатами аналітичних досліджень і статистичною інформацією. Наприклад, під час проведення дослідження “Роль бібліотеки в житті сільського мешканця” проаналізовано співвідношення мешканців села і читачів бібліотеки за соціально-демографічними характеристиками: стать, освіта, вік, рід занять.

Текстове пояснення числових даних має назву – інтерпретація.

Відносно порядку, способів інтерпретації, обґрунтування і формулювання загальних висновків, що склалися, стандартних рекомендацій не існує. Якість, вірність, глибина інтерпретації в цілому залежать від кваліфікації дослідника, інтелектуального рівня, поширення продукту, життєвого досвіду. Необхідно також вміти пов’язати зроблені висновки з практичним рішенням поточних і перспективних завдань, що стоять перед бібліотекою.

Форми звітності про соціологічне дослідження

Результати соціального дослідження в залежності від його виду оформлюються у вигляді якогось підсумкового документа: інформації, інформаційної записки, аналітичної записки (довідки) чи звіту про науково-дослідну роботу.

В публічних бібліотеках в основному використовують перші три види:

Інформація про дослідження являє собою документ, в якому вміщено результати дослідження без їх інтерпретації і включає:

1. Стисле викладення проблемної ситуації.

2. Перелік цілей та завдань НДР

3. Характеристику вибіркової сукупності

4. Результати аналізу документів у вигляді статистичних таблиць.

Ця форма звітності використовується під час проведення невеликих досліджень, результати яких призначаються для прийняття управлінських рішень.

Інформаційна записка про дослідження також невелика за обсягом, вона включає ті ж підрозділи, що й інформація. Але у підрозділі, де викладаються результати дослідження, підсумкові дані коментуються.

Наприкінці наводяться чіткі висновки з зазначенням виявлених тенденцій. Ця форма застосовується при проведенні окремих етапів великих досліджень, а також оперативних досліджень, що проводяться у досить короткі строки для прийняття управлінських рішень.

Аналітична записка (довідка) про дослідження є основним підсумковим документом описових і аналітичних досліджень. Вона значна за обсягом і має свою структуру: вступ, основну частину, заключну частину.

У вступі обґрунтовується необхідність проведення НДР, причини використання тих чи інших методів збирання, обробки та аналізу інформації, описується мета, завдання дослідження, його об’єкт та предмет. Дається характеристика проблемної ситуації, методи збору,