Міністерство охорони здоров’я України
Соціологічне дослідження
на тему:
„Рівень комунікабельності студентів”
Соціологічне дослідження – це система логічних, послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яке передбачає отримання достовірних даних та фактів про явища, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.
І. Методологічна частина:
1.1. Обґрунтування проблеми дослідження:
Згідно зі словником іноземних мов – комунікабельний (франц. – communicable – той, що з’єднується, з лат. – comunico – з’єдную) – схильний, здатний до комунікації, встановлення контактів і зв’язків.
Праця, пізнання, спілкування – найважливіші області людської життєдіяльності. Форми і методи трудової діяльності людина вивчає протягом багатьох років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо довготривалий час, а ось спілкуванню людина не вчиться цілеспрямовано ніколи і ніде. Проте є такі види людської праці, які просто неможливі без спілкування.
Спілкування – явище багатопланове, яке включає в себе, на думку вчених, цілий комплекс компонентів. Виділимо три основних:
- комунікабельність – здатність мати задоволення від процесу комунікації;
- соціальне споріднення – бажання знаходитися в суспільстві, серед інших людей;
- альтруїстичні тенденції (в альтруїстичних емоціях виділяють бажання приносити радість людям, з якими людина спілкується).
Основним компонентом комунікативних здібностей є спілкування в найрізноманітніших його проявах. Ми знаємо компанійських людей, які швидко, легко і оперативно організовують спілкування; ми знаємо людей, гіпертрофована компанійскість яких робить їх надокучливими, вони втомлюють. Такі люди будь-яку розмову прагнуть перевести на себе, стати центром комунікації. В житті зустрічаються люди і мало компанійські, які лише приймають участь у розмові не виступають в активній комунікативній ролі, але своєю комунікативною поведінкою допомагають спілкуванню, підтримують його. І є люди, рівень комунікативності яких надзвичайно низький. Вони вкрай некомпанійські, знаходитися з ними в одному товаристві досить важко, розмова, як правило, не клеїться.
1.2. Методи дослідження
Виявити рівень комунікабельності у студентів моєї групи, визначити причини, які призводять до непорозуміння між ними, що негативно впливає на навчальний процес.
1.3. Завдання дослідження
1) Дослідити рівень пристосування студентів у новому колективі;
2) З’ясувати можливість спілкування з людьми, для підвищення рівня комунікабельності;
3) Визначити кількість студентів, які обирають товариське оточення, ніж осамітненість.
1.4. Об’єкт та предмет дослідження
Об’єкт дослідження – студенти 32 групи Івано-Франківського медичного університету.
Предмет дослідження – індивідуальні характеристика комунікабельності студентів.
1.5. Гіпотези дослідження
1) Бути комунікабельним у вузькому розумінні – бути схильним до спілкування з людьми, бути індивідуальним в цьому спілкуванні, вміти і хотіти говорити;
2) Які риси мають мати генії спілкування. ВЛеві рахує: „плюс інтерес, мінус тривожність, плюс зворотний зв’язок, плюс артистизм, плюс-мінус упередженість, плюс передбачення, плюс симпатія”.
1.6. Наукова та практична новизна.
Студенти повинні використати соціологічне дослідження в тій мірі, в якій вони в стані адекватно зрозуміти і оцінити соціологічні параметри в порівнянні з даними їх спостережень.
Таким чином, вони не будуть просто пасивними споживачами даних, а зможуть критично оцінити результати соціологічного дослідження.
ІІ. Методична частина
2.1. Методологія соціологічного дослідження.
У даному дослідженні використовуємо метод анкетування з:
- індивідуальними питаннями;
- закритими питаннями;
- відкритими питаннями.
2.2. АНКЕТА
Вам потрібно жати відповідь на усі нижчеподані запитання. Вільно виражайте свою думку на кожне питання: якщо ваша відповідь на запитання позитивна, то помітьте його знаком „+”, якщо не згідні – знаком „-”. Майте на увазі, що запитання короткі і не можуть охоплювати усіх необхідних подробиць. Уявіть собі типову ситуацію і не задумуйтеся над деталями. Не потрібно витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Коли ви відповідаєте на будь-яке запитання, звертайте особливу увагу на перші його слова. Ваша відповідь повинна бути точно погоджена з тими словами.
1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтесь?
2. Чи довго вас хвилює почуття образи, спричинене вам ким-небудь з ваших товаришів?
3. Чи легко ви ознайомитесь з різними людьми?
4. Чи вам приємніше і простіше проводити час із книгами чи мати інше заняття, ніж спілкуватися з людьми?
5. Чи легко ви встановлюєте контакт з людьми, які значно старші від вас за віком?
6. Чи важко вам включатися в нові для вас компанії?
7. Чи легко вам вдається встановити контакт із незнайомими людьми?
8. Чи важко вам соватися в новому колективі?
9. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися і побалакати з новою людиною?
10. Чи дратують вас навколишні люди і чи часто хочеться вам побути наодинці?
11. Чи подобається вам постійно знаходитися серед людей?
12. Чи з’являються у вас почуття вагання, незручності чи сором’язливості, якщо приходиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?
13. Чи любите ви брати участь в колективних забавах?
14. Чи почуваєте ви себе невпевнено серед малознайомих вам людей?
15. Чи припускаєте ви, що можете внести пожвавлення у малознайому для вас компанію?
16. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих?
17. Чи почуваєте ви себе невимушено, коли потрапляєте у малознайому для вас компанію?
18. Чи почуваєте ви себе досить впевненим і спокійним, коли необхідно говорити про щось великій групі людей?
19. Чи маєте ви багато друзів?
20. Чи часто виє центром уваги своїх товаришів?
Відповіді на запитання можна подати у спеціальному бланку відповідей.
№ запитання | Відповідь | № запитання | Відповідь
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 | 11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
Для кількісної обробки результатів служить дишефратор, в якому поставлена максимальна сума „Ідеальних відповідей”, які відтворюють яскраво вираженні комунікативні здібності.
Дишефратор
№ запитання | Відповідь | № запитання | Відповідь
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 | +
-
+
-
+
-
+
-
+
- | 11
12
13
14
15
16
17
18
19
20 | +
-
+
-
+
-
+
-
+
-
Дальше підраховуємо кількість відповідей, що співпали з дишефратором. Оцінко вий коефіцієнт (К) виражає відношення кількості, до співпали до максимально можливого спів падіння(20):
де К – величина оцінкового коефіцієнта;
Х – кількість