Суспільство як цілісна соціальна система складається з множини індиві-дів, їх соціальних зв'язків, взаємодій у відносинах. Однак це не просто сума названих елементів. Інтегруючись, вони створюють абсолютно нову, систе-мну якість. Саме тому суспільні структури набувають характеру надіндиві-дуальних, надособистих структур, а суспільство виступає особливою реаль-ністю, що функціонує за власними закономірностями. Внаслідок своїх інте-гральних якостей суспільство набуває самостійно і відносно незалежного способу функціонування і розвитку щодо складаючих його індивідів.

Які ж саме структури і підсистеми має суспільство, як вони взає-мозв'язані і які функції виконують?

3. Суспільство як складна ієрархія соціальних систем. Поняття соціальної структури

У сумативному вигляді суспільство складається з таких основних еле-ментів, як індивіди, соціальні спільноти, соціальні відносини, соціальні ін-ститути та організації, соціальні норми і цінності (система культури). Але суспільство є цілісною, а не сумативною єдністю, тому соціологія прагне знайти механізм внутрішньої упорядкованості суспільства, основний систе-мостворюючий фактор, принцип ієрархічного поділу суспільства на складо-ві.

Поняття структури суспільства багатозначне. Воно наповнюється різ-ним змістом в залежності від загальносоціологічного напрямку, в якому ви-користовується, від тієї позиції, якої дотримується соціолог-дослідник і, на-решті, від конкретного завдання соціологічного дослідження. Трактування основного системостворюючого фактора і характеру об'єднання елементів в системи, має достатньо умовний характер. Соціальні системи можуть бути взаємно перегруповані, одні й ті самі індивіди можуть бути елементами різ-них систем. Так, одна й та сама соціальна система (наприклад, сім'я) може розглядатися і як соціальна група, і як система соціального контролю, і як соціальний інститут, і як соціальна організація.

В сучасній соціологічній літературі застосовують різні прийоми ^та принципи для структурування суспільства. Перш за все, в соціології розріз-няють структуру суспільства в широкому та вузькому значенні.

| Структура суспільства у вузькому значенні позначається поняттям «со-ціальна структура суспільства». Під соціальною структурою суспільства ро-зуміється диференціація суспільного цілого на різноманітні соціальні групи та спільноти. Поняття «соціальна спільнота» вважається базовим поняттям в

соціології.

Соціальна спільнота - це сукупність малих і великих групоутворень — націй, класів, верств, страт, професійних та кваліфікаційних груп, релігійних і конфесійних громад, трудових колективів, соціально-демографічних, посе-ленських і територіально-регіональних спільнот, сімейних, освітніх груп, неформальних угрупувань тощо. Соціальну спільноту характеризують спі-льні для її членів умови життєдіяльності даної спільноти до певних соціаль-них інститутів, спільне походження, доля, мова, єдність життєвих позицій і поглядів. Суспільство об'єктивно розподілено на різноманітні соціальні спі-льноти (класи, страти, соціальні групи), що свідчить про неоднакове соці-! альне положення людей у суспільстві, про різноякісність і нерівнозначність

їх соціального стану, набору соціальних ролей, які вони виконують. ; Виокремлення різних соціальних спільнот може здійснюватися не лише за соціальними ознаками (професійними, культурними, освітніми), але й за природними (стать, вік, раса). Але врешті-решт в основі формування уста-! лених соціальних угрупувань лежать об'єктивні процеси суспільного розпо-* ділу праці. Виділяють, наприклад, соціально-територіальні спільноти (меш-! канці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, >. молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, і етнос). В марксизмі основним критерієм соціального структурування було і відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому грунтується ' класовий поділ суспільства - на рабів і рабовласників, селян і феодалів, про-летаріат і буржуазію. У сучасній соціології поряд з поняттям «клас» засто-1 совується термін «страта». Теорія стратифікації виділяє певні верстви і спі-льноти (страти за ознаками культури, освіти, стилем життя, родом занять, > відношенням до власності і до влади, рівнем прибутку, соціальним, профе-< сійним престижем, доступом до інформації та ін.)

[ Визначення структури суспільства в широкому значенні має два най-поширеніших варіанти. По-перше, це поділ суспільства на макро- і мікрорі-вень. По-друге, це застосування сферного членування суспільства.

Розглянемо названі підходи до будови суспільства детальніше. Суспіль-Г ство як ієрархічна система має власні підсистеми різного рівня загальності. j Макрорівень охоплює суспільство загалом, людство в цілому. На цьому ' глобальному рівні суспільство включає в себе всезагальні форми соціальної організації - культуру, соціальні інститути, основні сфери суспільної життє-діяльності. Мікрорівень, представлений сукупністю індивідів, тут розгляда-I ються в основному міжіндивідуальні зв'язки та зв'язок індивідів - мала гру-

'ЧВИР

па (сім'я, друзі, спільники, єдиновірці, однодумці тощо). Мезорівень є рів-нем функціонування соціальних спільнот. Мезорівень об'єднує макро- і мік-рорівні суспільства, саме дослідження соціальних спільнот дозволяє враху-вати не тільки загальні форми соціальної організації, але й безпосередню поведінку людей, індивідні взаємини.

Ще один спосіб структурування суспільства зумовлений тим, що між суб'єктами соціальної структури завжди мають місце певного типу соціальні відносини. Саме вони лежать в основі різних сфер суспільства, а відтак — і в основі сферного членування суспільства.

Суспільне життя відбувається в трьох основних сферах, або реальних процесах життєдіяльності - в економічній, соціально-політичній і духовній. Суспільні відносини охоплюють всі сфери суспільного життя. Економічні відносини включають в себе виробничі відносини, технологічні, відносини розподілу, обміну тощо; соціально-політичні - політичні, правові, моральні, класові, національні, соціально-групові; духовні - моральні, релігійні, худо-жньо-естетичні, наукові. Суб'єктами суспільних відносин с індивіди та соці-альні спільноти, саме їх інтереси та потреби лежать в основі суспільних від-носин.

Основні сфери людської життєдіяльності зумовлюють основні функції суспільства:

- функцію забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя (продукування благ для задов'олення вітальних потреб, зростання до-бробуту, матеріального достатку, підвищення рівня комфортності життя);

- функцію регулювання і організації суспільних відносин (забезпечення соціально-політичних і етичних гарантій виживання людства, упорядкуван-ня і нормалізація політичних, правових, моральних,