Соціологічне дослідження

на тему:

„Визначення рівня схильності до стресу”

Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

Соціологічне дослідження містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. По-перше, це об'єкт дослідження. У соціології об'єктом дослідження можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності (демографічні, екологічні, економічні, соціальні, міжнаціональна, сімейно-побутові та ін.). По-друге, це суб'єкт дослідження (соціолог-дослідник або група соціологів). По-третє, як будь-яке інше дослідження, соціологічне спрямоване на досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань. По-четверте, це засоби, що застосовуються в дослідженні (технічні й організаційні). По-п'яте, це результати дослідження, заради яких воно проводиться.

Основне завдання соціологічних досліджень — добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони. Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Як же вибрати саме ті факти, які допоможуть знайти науково достовірну відповідь на запитання, що цікавлять дослідника, заохотять його до проведення дослідження? Для цього необхідно виокремити випадковий для явища, що вивчається, факт від невипадкових, сконцентрувавши свою увагу на регулярних, масових, інакше кажучи, — типових фактах. Саме для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури — результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок — є надбанням наукової корпорації соціологів.

І. Методологічна частина

1.1. Обґрунтування проблеми дослідження

Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварин і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів (стресів). Уперше слово „стрес” застосував радянський біолог Г.Сельйо в 1936р. Сельйо вважав, що якраз конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізм захисту від шкідливих дій, тренують їх, що повна свобода від стресу означає смерть.

При стресовому стані об’єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м’язи напружені, рухи стають різкими, неточними. Погано скоординованими, порушується пам’ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок.

Захисні й профілактичні дії імунної системи можуть бути придушені стресом і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів. (вірусів, бактерій).

Звідси, люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні до інфекційних захворювань, наприклад грипу.

1.2. мета дослідження

Визначити рівень схильності студентів до стресу, а також підготувати студентів до стресових ситуацій в житті і навчити їх боротися з ними, тим самим послабити негативну дію на організм.

1.3. Завдання дослідження

1) Визначити рівень схильності до стресу у студентів;

2) З’ясувати всі можливі стресові ситуації, які їх чекають у житті і підготувати студентів до них;

3) Навчити студентів боротися зі стресовими ситуаціями, тим самим припинити шкідливу дію на організм людини.

1.4. Об’єкт та предмет дослідження

Об’єкт дослідження – студенти І курсу Івано—Франківського державного медичного університету.

Предмет дослідження – емоційний та психологічний стан студентів.

1.5. Гіпотеза дослідження

Найбільш чутливим об’єктивним показником емоційної напруги є зміна частоти пульсу і дихання, а також електрошкірної провідності. За даними соціальних досліджень, частота пульсу водія за кермом змінюється від 70 до 140 пошт/хв..

Будь-яка емоція супроводиться активізацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, які змінюють діяльність внутрішніх органів, кровообігу, дихання, травлення та ін..

У.Кеннон визначив активізацію нервової системи під впливом емоцій як реакцію боротьби чи втечі. За його дослідженнями, посилене продукування гормонів відбувається в такому порядку. Інформація про реакцію тривоги через орган чуття надходить у мозок, де міститься важлива „ретрансляційна станція” – гіпоталамус. Протягом секунди інформація через нервові закінчення симпатично-дренолової системи передається в надниркові залози. Там виробляється гормон – адреналін.

1.6. Наукова та практична новизна

В даному соціологічному дослідженні від студентів вимагається дати чіткі відповіді на поставлення в анкеті запитання. Ці відповіді дадуть змогу подивитися на себе зі сторони і оцінити деякі елементи своєї поведінки.

ІІ. Методична частина

2.1. Методологія соціологічного дослідження

В даному дослідженні був використаний анкетний метод дослідження.

Анкетне опитування — один з важливих методів з'ясування суті тих чи інших явищ, подій, суспільної думки тощо. Що таке анкета? Анкета — опитувальний лист, що самостійно заповнюється опитуваним за певними правилами і відповідаючи на поставлені питання. Анкетні питання широко використовуються для одержання інформації про фактичне становище сфери, що вивчається, її оцінку, інтереси, думки людини, діяльності респондентів та ін. Питання в анкеті формулюється максимально чітко, однозначно доступно. Серія анкетних питань забезпечує інформацію для реалізації дослідження. В залежності від змісту питання використовують різні методи, способи для підвищення достовірності, істинності інформації. Анкета має декілька порівняно простих запитань (подальші опити суспільної думки) або декілька змістовних блоків з серії запитань (аналітичний глибокий опит), де кожний блок звичайно виділяється. З комбінації відповідей на серію запитань, що стосується одного ж предмету (проблеми), формуються індекси.

Анкетний опит передбачає реєстрацію відповідей самим опитуваним. Є різні види анкетного опитування: поштовий (анкети розсилаються поштою); пресовий (анкети публікуються в пресі); телефонний (опитування ведеться по телефону); роздаточний (анкети вручаються респондентам особисто).

2.2. Анкета

Оцініть свої відповіді так: майже ніколи, іноді, часто, майже завжди.

1. Чи часто ви переїдаєте? Скільки вживаєте алкоголю? Чи багато курите?

2. Чи запитуєте себе (хоча зрізка), чи варто взагалі жити?

3. Чи рахуєте ви, що ведете неправильний спосіб життя?

4. Чи рахуєте себе винуватим, коли нічого не робите дома – тільки відпочиваєте, спите, дивитесь телевізор?

5. Чи здається вам порою, що майбутнє і зміни в житті є перешкодами, які неможливо перебороти?

6. Чи