засіб політичного впливу. Механізм функціонування системи соціального представництва. Молодь у соціальній структурі та її вплив на політико-владні відносини.
Виникнення понять "еліта" і "політична еліта". Загальні причини існування еліт. Теорія еліт Г.Моски, В.Парето, Р.Міхельса. Основні напрямки сучасних елітарних теорій: макіавеллівська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітаризму, концепція плюралізму еліт, ліволіберальні концепції. Типологія еліт. Результативність та інтеграція еліти. Соціальне представництво еліти. Системи рекрутування еліти. Номенклатурна система та її соціальні наслідки. Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції. Д.Донцов, В.Липинський, М.Драгоманов про роль еліти у державотворенні. Політична еліта і правлячий клас. Шляхи становлення сучасної еліти в Україні.
Основні види етнічних об'єднань та їхня роль у політичному житті. Нація як суб'єкт і об'єкт політики, вища форма етнічної спільності. Національна ідентифікація. Основні фактори становлення і характерна" особливості розвитку української нації. Етнополітична реальність сучасної України. Політичні механізми регуляції міжнаціональних відносин в Україні за умов посткомунізму. Нація і держава. Місце національне» держави в етнополітичних процесах. Конституція про шляхи розвитку української національної держави.
Сутність і зміст української національної ідеї та її роль у державному відродженні. Національна культура як основа духовного відродження українського народу, подолання великоросійського колоніалізму. Українська мова – визначний чинник національного відродження і самоутвердження української державності.
Визначення політичного процесу, його об'єкти і суб'єкти. Сутність і структура політичного процесу. Парцелярні та глобальні процеси. Еволюційні та революційні процеси. Міжнародний політичний процес. Функціональний зміст політичного процесу, його основні стадії. Революція та реформа. Повстання, бунт, путч. Політична криза, політична кампанія. Пряма дія в політиці.
Поняття "політична діяльність". Політична ситуація. Раціональне та ірраціональне в політиці. Співвідношення завдань і засобів у політичній діяльності. Політичний екстремізм. Умови обмеження масштабів на-сильства в політиці. Зміст політичної діяльності. Політична пасив-ність та активність. Основні риси політичної діяльності. Політична дія (акція). Політична участь.
Стратегія і тактика у політичній діяльності. Представництво у системі політичної діяльності. Партійна форма політичної діяльності. Політичний маркетинг.
Основні форми політичної поведінки. Детермінанти поведінки. Зовнішні регулятори політичної поведінки. Специфіка масової поведінки в політиці. Основні ознаки маси. Характерні риси поведінки маси. Два типи маси: публіка і натовп. Динаміка психології натовпу. Регуляція політичної поведінки. Фактори, що зумовлюють регуляцію.
Поняття політичного конфлікту. Політичні інтереси та су-перечності як передумова виникнення конфліктів. Об'єкти і суб'єкти політичного конфлікту. Типологія політичних конфліктів. Фази розвитку внутрішньополітичних і зовнішньополітичних конфліктів. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення, фази розвитку.
Конфлікт - історично перехідне явище у суспільному житті. Основні методи врегулювання конфліктів: консенсус, уникнення конфліктів, відкладення конфлікту, посередництво, арбітраж, пере-говори. Основні шляхи досягнення національної і соціально-полі-тичної злагоди у сучасному українському суспільстві. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.
Політична свідомість як відображення ідейного життя суспільства. Визначення та структура політичної свідомості. Буденна і теоретична політична свідомість. Складові елементи теоретичної політичної свідомості, функції політичної свідомості. Політична свідомість як фактор політичної поведінки. Деформація політичної свідомості на ґрунті тоталітаризму. Протиріччя формування політичної свідомості у сучасних умовах.
Поняття політичної ідеології. Сутність і функції політичної ідеолога. Ідеологічні течії у сучасному світі. Зміст і формування державницької ідеології у сучасній України.
Націоналізм як одна із підвалин самовираження народу, знаряддя політичної боротьби за право на вільне існування. Сутність, типологія, форми і методи прояву націоналізму у світовій та вітчизняній практиці. Націоналізм та інтернаціоналізм у сучасному політичному житті українського суспільства.
Сутність, структура і функції політичної культури. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства. Типи політичних культур. Політична культура і політичний простір. Характерні ознаки політичної культури сучасного політичного суспільства та проблеми його формування.
Специфіка взаємовідносин моралі і політики. Суть політичної етики. Моральні критерії політичної діяльності. Суперечності політики і моралі. Насильство і ненасильство в політиці. Етика ненасильства. Етика політичних змагань. Етика міжконфесійної боротьби. Етичні основи міжнародних відносин.
Проблеми формування політичної культури сучасного українського суспільства. Освоєння історичного минулого українського народу та подолання стереотипів тоталітарного мислення, меншовартості і національної неповноцінності українського народу. Основні аспекти взаємодії національної духовності і світової культури. Становлення та розвиток культури політичного мислення, змісту політичної діяльності в українському суспільстві; виховання національно-патріотичної позиції українського народу. Конституція України як характеристика рівня політичної культури суспільства.
3. Соціальна структура українського суспільства та основні тенденції її трансформації.
Радикальні перетворення, що відбуваються в українському суспільстві, охоплюють не тільки конкретні види життєдіяльності, а й духовну складову нинішнього способу життя. Нові ціннісні пріоритети, поступово проникаючи вглиб суспільної психології, набувають своєрідних форм. Вони виступають не як теоретичне знання, а як специфічні форми колективних уявлень, що мають чіткий міфологічний характер. Точніше, колективні уявлення слугують середовищем утворення, існування і трансформації сукупності соціальних міфів. Своєю чергою, стан і динаміка соціальних міфів, що функціонують у сучасному суспільстві, відбивають взаємозв’язок змісту новітньої міфології зі способами конструювання суб’єктивного образу світу і відповідними моделями життєздійснення. Процес поступового формування нових символів світських вірувань, здійснюваний шляхом добудови раціонального знання ірраціональними компонентами, ускладнюється зіткненням нових ідей з колишніми соціальними стереотипами, внаслідок чого міфологеми сьогоднішньої масової свідомості являють собою чудернацькі еклектичні витвори, заповнюючи вакуум, що утворився через руйнацію попередньої ідеології.
Інтерес сучасної соціології до проблем міфології визначається тим, що до фокусу дослідницької уваги потрапляють питання готовності суспільної свідомості до сприйняття й засвоєння нових соціальних орієнтирів, форм суспільного ладу, цінностей і моральних норм, можливості переосмислення перспектив і смислу життя у контексті докорінних трансформацій способу буття. Пошук нових національних ідей, створення і реконструкція міфів, адекватних нетлінним цінностям української нації, є нагальним завданням суспільства,