Розвиток комп'ютерної техніки створює сприятливі умови для широкого використання спрощеного варіанта «методу Дельфі» — «Мінідельфі», який дає змогу всю процедуру щодо вироблення прогнозних оцінок провести за декілька днів або навіть годин. Підключитися до цієї роботи завдяки об'єднаним комп'ютерним системам можуть експерти, які перебувають у різних містах країни.

«Дельфійська техніка» дає змогу ускладнювати завдання експертам, сприяє переходові від суто інтуїтивної прогностичної діяльності до логіко-аналітичної, до складання прогностичних сценаріїв, матриць, моделей і т.ін. Вона забезпечує умови для багатоетапного комплексного прогностичного дослідження. Прикладом може бути одна з американських систем прогнозування ПАТТЕРН.

Обробка результатів опитування експертів орієнтована передусім на одержання характеристик середнього значення. Найчастіше використовується середнє арифметичне експертних даних. Але за великої розкиданості експертних оцінок ефективність середньоарифметичної недостатня. Постає необхідність відсікати випадкові полярні оцінки, що здійснюється, як правило, шляхом поділу систематизованого ряду одержаних оцінок на чотири частини (квартилі), по 25% оцінок в кожній. Загальні висновки роблять на основі другого і третього квартиля, а оцінки першого і четвертого аналізують на предмет мотивів відхилень. Можна також вирахувати медіану, тобто середню величину між другим і третім квартиля-ми, яка поділяє оцінки так, щоб кількість оцінок з більшим і меншим значенням відносно певної середньої величини була рівною. Але при цьому необхідно пам'ятати, що надійний прогноз не завжди збігається з середнім значенням чи з думкою більшості. Адже рівень компетентності кожного експерта різний, і це також слід ураховувати при виробленні остаточних висновків експертного опитування.

МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

їх широке використання пов'язане з тим, що в прогнозуванні багатьох соціальних явищ і процесів звичайний респондент може значною мірою розглядатися як своєрідний експерт, оскільки володіє певним соціальним досвідом. Цінність прогнозу опитаного населення прямо пропорційна його обізнаності з предметом прогнозування. Найбільшу прогностичну значимість мають опитування респондентів щодо їх особистого майбутнього або майбутнього їх найближчого соціального оточення.

У практиці прогнозування особливо успішно використовують вивчення ціннісних орієнтацій, в яких відображаються потреби, інтереси, мотиви і установки респондентів. Зважаючи на те, що поведінка людей є виявом їх внутрішніх соціально-психологічних рушійних сил, вивчення ціннісних орієнтацій може надати важливу прогнозну інформацію про очікуваний і бажаний розвиток соціальних явищ і процесів. Прикладом такого підходу є соціологічні дослідження тернопільських соціологів в 1991—1992 роках щодо ставлення населення до фермерства як нового типу сільськогосподарських відносин; соціологів Дніпропетровського держуніверситету, проведене в 1993 р., «Орієнтація сільської молоді на діяльність в умовах формування ринкових відносин».

Особливо ефективні періодичні опитування населення з урахуванням змін, яких зазнає ситуація. Такі періодичні опитування одних і тих самих груп населення називають «моніторингом». Найчастіше це поняття соціологи і політологи застосовують, коли йдеться про спостереження, оцінку та прогноз соціально-політичної ситуації локального, регіонального чи загальнодержавного масштабу. Прикладом такого «моніторингу» є дослідження соціально-політичних орієнтацій молоді України, проведені Інститутом соціології НАН України в 1990—1992 рр.

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ

У соціальному прогнозуванні застосування математичних методів, у тому числі методів моделювання, як уже зазначалося, обмежене. Це зумовлено складністю об'єкта прогнозування, відсутністю необхідної для побудови моделей достовірної інформації про розвиток соціальних процесів в часі, хоча б за декілька десятиліть.

Модель у соціальному прогнозуванні — це спрощене математичне уявлення про той чи інший суспільний процес. Вона може бути рівнянням, таблицею, кривою, набором правил та ін. Найчастіше використовують трендові (екстраполяційні), рідше — факторні (аналітичні) моделі.

Трендові моделі створюють для встановлення тенденції того чи іншого процесу як часового ряду кількісних даних, які можна екстраполювати в майбутнє за тією чи іншою математичною формулою, тобто вирахувати кількісне вираження необхідного показника на ту чи іншу дату прогнозування. Хоча для прогнозування придатними є багато математичних формул, на практиці прогнозистам доводиться мати справу лише з декількома типами змін, для кожної з яких підібрана відповідна функція.

В основі побудови факторних моделей — виявлення механізму взаємодії різних чинників, залежності одного чи декількох вихідних даних від групи вхідних. При цьому використовують методи статистики, кібернетики, теорії прийняття рішень та ін. Цей вид моделей рідко використовують у соціології.

Тільки недавно почали застосовувати в соціальному прогнозуванні евристичні різновиди моделювання: імітаційні та ігрові. З 70-х років XX ст. у зв'язку з усвідомленням глобальних проблем сучасності для вироблення альтернатив суспільного розвитку почалося широке використання глобального моделювання. Нині опубліковані десятки моделей і модельних комплексів глобального розвитку, які все ширше використовують в управлінні, процесі прийняття рішень.

СЦЕНАРНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ

Він дає змогу встановити логічну послідовність подій, побачити, як, виходячи з існуючої ситуації, може розвиватися стан об'єкта дослідження у майбутньому. На думку деяких вчених, складні та надскладні системи, до яких відносять ненадійний, схильний до само детермінованої, вільної поведінки людський чинник, вимагають не стільки прогнозів у власному розумінні слова, скільки сценаріїв розвитку.

Вироблення соціального прогнозу починається з допрог-нозної діяльності: уточнення цілей і завдань, формулювання робочих гіпотез, визначення методів, структури та організації пошукової роботи. Потім збирається інформація про стан І динаміку розвитку в минулому об'єкта дослідження, даних прогностичного фону (зовнішніх чинників, які суттєво впливають на розвиток об'єкта прогнозування: економічних, науково-технічних, екологічних, демографічних, політичних та ін.). На цій основі у процесі використання різних методів здійснюють прогнозний пошук — з'ясування того, що відбудеться, в т.ч., які проблеми виникнуть за збереження існуючих тенденцій розвитку, тобто якщо бездіяльною залишиться