Поняття правильного вибору при укладанні шлюбу закладено в українському слові «шлюб», що походить від давньослов'янського «слюб», «слюбиться». У слові «брак» є ще й додатковий смисл: давньоруське слово «брачити» в буквальному перекладі означає відбирати, вибирати краще з того, що доступно.

Кожен народ має свій ритуал укладання шлюбу. У нас цей ритуал передбачає укладання шлюбу на основі любові та взаємної добровільної згоди.

Створивши сім'ю, чоловік і дружина вступають у складний комплекс особистісних і майнових взаємин, які характеризуються психологічними, медико-гігієнічними, сексуальними, етичними, соціальними особливостями. Права й обов'язки чоловіка і дружини набувають сили закону тільки після реєстрації шлюбу в загсі. Справжній шлюб ніколи не зупиняється у своєму розвиткові. Життя постійно ставить перед людиною нові завдання, які слід вирішувати. Різноманітні труднощі та перешкоди, що виникають на шляху до родинного щастя, можуть бути подолані, якщо члени подружжя вміють і хочуть зміцнити почуття любові, якщо вони повною мірою усвідомлюють свою відповідальність перед суспільством за виховання дітей.

8. Фукції сім’ї.

Оскільки наше життя безперервно розвивається, а з ним і ми, певних змін зазнає і шлюб. При здоровому, правильному погляді на родинне життя він відкриває чоловікові та дружині нові грані у взаєминах і у ставленні до навколишнього світу. Гармонійний розвиток сім'ї пов'язаний зі здійсненням різноманітних функцій, які, як і її структура, багато в чому залежать від існуючих у суспільстві соціально-економічних умов.

а). Створення позитивного емоційного фону. Молодята на основі щирого кохання, поваги, ввічливості та ніжності створюють емоційний фон у родині, котрий сприяє зміцненню шлюбного союзу. Від стилю спілкування, манер, взаємин залежать благополуччя сім'ї та гармонійність її розвитку.

Молодим людям, які створили сім'ю, випадає чимало випробувань. Тому слід пам'ятати, що будь-який конфлікт, що виник у сім'ї, можна розв'язати. Однією з умов для збереження в сім'ї добрих взаємин є вміння чоловіка та дружини піти на компроміс. У житті, крім світлих і темних барв, є чимало різних відтінків і напівтонів. Упертість, небажання зрозуміти іншого та піти йому назустріч – погані порадники в родинному житті.

Впродовж багатьох років спільного життя почуття обох людей піддаються серйозним випробуванням. І тільки у тих сім'ях зможуть уникнути відчуження й зневіри один до одного, у яких життя членів подружжя облагороджене щирими почуттями.

Створення позитивного емоційного фону в сім'ї однаково залежить від обох членів подружжя. Важливо, щоб кожний завжди і беззастережно віддавав усе, що він може дати. Хто залишає що-небудь для себе, тримає щось у резерві, той не може розраховувати на взаємне щастя. Ніхто не може отримати в шлюбі більше, ніж він сам вклав у нього.

б). Сексуальні взаємини. Взаємини у спільному житті членів подружжя багатогранні. І однією з таких граней є сексуальна близькість. Це природне для людини явище, облагороджене високим почуттям кохання. Тому найважливішою умовою родинного щастя є повна гармонія в сексуальній сфері. Це найбільша інтимна близькість чоловіка і жінки, де немає місця недомовкам, сумнівам, сором'язливості. Якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то все добре і все правильно, що не завдає їм обом чи одному з них фізичних або моральних страждань.

Мистецтво кохання полягає в тому, щоб принести одне одному радість, своїми діями виражати взаємну довіру, котра виявляється в готовності самовіддання і повному прийнятті свого обранця (обранки), у радості задоволення коханої людини.

Гармонійні сексуальні взаємини чоловіка і дружини багато в чому сприяють благополуччю і щастю родини.

в). Дітородна функція є однією з важливих функцій сім'ї. У щасливому шлюбі діти забезпечують найміцніший духовний зв'язок між членами подружжя. Народження дитини – це радість, щастя, велике родинне свято. У цей період додаткові клопоти повинен брати на себе чоловік, виявляючи цим своє трепетне ставлення до дитини і дружини.

Слід пам'ятати, що в період бажаного запліднення та вагітності заборонено вживати будь-які алкогольні напої, лікарські засоби, вдихати органічні розчинники, небезпечно перебувати у стресовому стані, бо це негативно впливає на генеративну (дітородну) функцію чоловіка і дружини.

Спеціалістами встановлено, що для того, щоб населення нашої країни не зменшувалось, у кожній родині треба мати не менше трьох дітей. За таких умов сім'я поповнює народонаселення держави, а держава, зі свого боку, повинна забезпечувати відповідний життєвий рівень людей.

г). Виховання дітей – одна з провідних і складних функцій сім'ї.

Виховання – активне, цілеспрямоване формування особистості людини. Мета виховання полягає у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства.

Процес виховання дитини починається з перших днів її життя. Важливу роль у цьому відіграє родина. У сім'ї закладаються основи працелюбства дитини, формується низка важливих якостей особистості. Вирішальну роль у цьому відіграють внутрішньородинні взаємини батьків. Вони для дітей – перші та головні еталони, що втілюють тип поведінки як жінки, матері, дружини, так і мужчини, чоловіка, батька. Взаємини батьків, їхнє ставлення до інших людей, до найрізноманітніших явищ життя істотно впливають на формування особистості дитини.

Правильне родинне виховання – необхідна умова успішного виховання дитини в школі та в інших виховних інститутах.

д). Повага та підтримання доброзичливих взаємин з батьками,