Аналіз соціальних орієнтацій сучасної української молоді, як орієнтир для формування цілей молодіжної політики щодо залучення її до державотворчих процесів
-2
Рейтинг
-2
Голосів "за"
0
Голосів "проти"
2
Становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні перед-бачає активну участь громадян, в тому числі молодого покоління. В наші дні молодь повинна бути орієнтована на виконання політичних, загальнодержавних справ, мо-жливість вирішувати і свої завдання, повинна бути в постійному пошуку, будувати свою сім'ю, творити свою долю, дбати про рівень політичної культури та громадян-ського статусу [17, с.212]. Про важливість участі молоді у процесах державотворен-ня та національного розвитку наголошувало багато вітчизняних та зарубіжних вче-них, мислителів та державних діячів. Так видатний український вчений та державо-творець М.Грушевський називав одним з головних завдань національного відро-дження України виховання молодого покоління, національної інтелігенції як твор-чого начала, рушія духовного поступу. Вчений наголошував, що молодь – це майбу-тнє нації і саме їй належить вирішальна роль у справі духовного оновлення нації, привнесення в українське життя інтелігентності, принциповості, ідейності. Коли мо-лодь "... сильна, жива, енергійна, криє в собі задатки будучої плідної й творчої дія-льності – вона мусить до певної міри виколюватися з старих протертих, проїждже-них доріг", підкреслював М.Грушевський [1].
Проблемам становлення молодого покоління громадян присвячена достатньо велика кількість наукових робіт. Серед фундаментальних досліджень молоді можна
виділити роботи В.Бебик, М.Головатого, В.Головенько, Т.Голобуцької, О.Гольбуцького, В.Куліка, М.Пірен, М.Перепелиці, В.Ребкало. Зазначені автори в цілому дослідили проблеми формування та реалізації молодіжної політики, питання професійної та політико-ідеологічної соціалізації молодого покоління.
За останні роки були проведені ґрунтовні дослідження соціальних орієнтацій сучасної української молоді Державним комітетом України у справах сім'ї та моло-ді, Державним інститутом проблем сім'ї та молоді [2,3]. Серед публікацій недержа-вних організацій, які досліджують ціннісні установки молоді, можна виділити роз-робки Фонду "Демократичні ініціативи", Київського міжнародного інституту соціо-логії, Інституту євроатлантичного співробітництва [5,6], громадської організації "Молодіжна Альтернатива" [8,9]. Серед новітніх досліджень громадської думки, які вивчають зокрема питання соціальних орієнтацій українських громадян щодо полі-тики, влади, заслуговують на увагу роботи Міжнародного фонду виборчих систем [6], Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова [7].
Необхідно відмітити, що в зазначених дослідженнях недостатньо опрацьовані питання зв'язку між ціннісними установками сучасної української молоді, пробле-мами її входження в соціально-світоглядну структуру суспільства та завданнями для формування державної політики щодо залучення молодого покоління до державо-творчих процесів. Це стосується насамперед залучення молоді до політичного та громадського життя, місцевого самоврядування, державного управління й державної служби. Автор статті ставить за мету розкрити базові взаємозв'язки між зазначени-ми компонентами.
Проаналізуємо ціннісні установки сучасної української молоді щодо таких ка-тегорій, як влада, держава, владні інститути, громадянське суспільство, вибори та політика тощо. Варто зазначити, що результати досліджень соціальних орієнтацій молоді, які проводилися останніми роками різними установами в тій чи іншій мірі відрізняються один від одного (в нашому дослідженні по кожному з напрямків ми використовували результати досліджень, які носять як "оптимістичний" так і "песи-містичний" характер, зважаючи на те, що реальна ситуація описується середнім по-казником), але в цілому дають можливість скласти достатньо реалістичну картину соціальних орієнтацій сучасної української молоді.
Молодь й влада.
Соціологічні дослідження Державного інституту проблем сім'ї та молоді пока-зують, що 63% української молоді з оптимізмом дивляться у своє майбутнє. За останніми дослідженнями Інституту, проведеними за напрямками "молодь про своє майбутнє в Україні", "ціннісні орієнтації сучасної української молоді", "соціальне становище та соціальне самопочуття сучасної української молоді", у молодих людей не зникає довіра до держави, а соціальні проблеми залишаються найбільш актуаль-ними. 67% молоді пишаються тим, що є громадянами України. Серед молоді за по-пулярністю на першому місці стоїть фах юриста, на другому – лікаря, на третьому – державного службовця. Дослідження свідчить, що найбільшою довірою серед моло-ді користуються засоби масової інформації: газетам довіряють 55%, радіо – 59%, те-лебаченню – 66%. Довіра молоді до збройних сил України становить 58%, до Прези-дента України – 20%, до Верховної Ради – 19%, політичним партіям довіряє 17%, громадським молодіжним організаціям – 36% [14].
За даними дослідження громадської організації "Молодіжна Альтернатива", 45,48% молодих людей вважають, що Україну не можна назвати правовою держа-вою, ще 34,18% респондентам важко визначитись із відповіддю на це запитання, лише 20,34% дали позитивну відповідь. Щодо забезпечення прав й свобод, що гара-нтуються Конституцією України, то 72,88% респондентів вважають, що вони не ви-конуються, 22,88% важко відповісти, позитивно відповіли 4,24% опитаних. За ви-сновками організації, на сьогоднішній день молоді люди не довіряють державі. Не-дотримання прав та свобод в Україні породжені: недосконалим законодавством – 18,28%; корумпованістю влади – 26,52%; свавіллям правоохоронних органів – 20,9%; незнанням громадянами своїх прав – 20,96%; незнанням механізмів викорис-тання прав ті свобод – 13,34% [8, с.2-3].
За результатами іншого дослідження "Сучасне і майбутнє трьох ключових по-страдянських країн (Азербайджан, Росія, Україна). Погляд молодих", яке було про-ведено Фондом "Демократичні ініціативи" та Інститутом євроатлантичного співро-бітництва, рівень довіри української молоді до владних інститутів та офіційних осіб є доволі низьким [5]. В табл. 1 наведені дані щодо рівня довіри молоді різним струк-турам в Азербайджані, Росії, Україні.
Таблиця 1
Рівень довіри молоді різним структурам (відповідь на питання "Кому ви повніс-тю довіряєте?"), %
Країна Азербайджан Росія Україна
Назва структури / відповідь
Засобам масової інформації (телебаченню, радіо,
