Реферат - Аналіз соціальних орієнтацій сучасної української молоді, як орієнтир для формування цілей молодіжної політики щодо залучення її до державотворчих процесів
15

газетам) 19.6 7.0 10.4

Політичним партіям 6.2 1.5 1.2

Державним установам 11.4 7.0 4.1

Судам 9.4 6.2 7.5

Міліції 8.8 4.3 4.6

Недержавним організаціям 6.4 1.7 2.5

Адміністрації Президента країни 17.2 9.3 2.9

Президенту країни 35.4 28.2 4.2

Парламенту 6.8 4.2 1.5

Останні соціологічні опитування свідчать про такий рівень довіри українців до офіційних осіб та установ (повністю довіряють): Президенту України – біля 22%; Верховній Раді – біля 27%; Кабінету Міністрів України – біля 29%; головам район-них та обласних державних адміністрацій – біля 30%; місцевим радам – біля 41%; мерам (головам сільрад) – біля 46%; збройним силам України – біля 55% [6, с.21].

Робимо такі висновки:

* рівень довіри молоді до влади, офіційних осіб є доволі низьким, що в ціло-му збігається з загальними тенденціями в суспільстві (для порівняння у європейсь-ких країнах розвиненої демократії рівень довіри громадян до владних структур, офі-ційних осіб, як правило, перевищує 50%), що є перешкодою для сталого суспільного поступу;

* для підвищення рівня довіри молоді потрібно проведення цілеспрямованої політики щодо формування позитивного іміджу держави, владних інститутів в мо-лодіжному середовищі, в тому числі через запровадження програм патріотичного виховання молоді (проект якої розроблено Державним інститутом проблем сім'ї та молоді), просвіти молоді з питань державного управління й місцевого самовряду-вання тощо.

Молодь й громадянське суспільство.

Недержавна організація "Молодіжна Альтернатива", щоб відповісти на питання як молодь задіяна у громадянській діяльності, провела соціологічне дослідження се-ред студентської молоді, за результатами якого більше половини респондентів вва-жає, що розбудувати громадянське суспільство в Україні необхідно – 55,61% і ста-виться до його існування позитивно – 58,56%. Серед причин, які заважають розвит-ку громадянського суспільства в Україні, студенти відмітили наступні: організації громадянського суспільства не сприймаються як реальна сила, спроможна вирішу-вати проблеми – 22,19%; тиск з боку держави – 19,25%; низька фінансова життєзда-тність цих організацій – 17,38%; нерозвиненість культури громадянського суспільс-тва – 14, 71% та ін [9, с.1-2].

На питання "Як Ви вважаєте, як повинні складатися стосунки між державою та її громадянами?" 62.6% молодих українців відповідають, що держава повинна тур-буватися про всіх своїх громадян, забезпечуючи їм пристойний рівень існування. Також опитування свідчать, що 89,8% молодих українських громадян не беруть участь у діяльності жодної громадської організації або об'єднання [5].

Робимо такі висновки:

* рівень підтримки молоддю необхідності існування громадянського суспіль-ства є досить високим, що є потенційним джерелом для залучення молоді до його розвитку;

* довіра до молодіжних громадських організацій є високою, а ступень залу-чення молоді до діяльності організацій громадянського суспільства є доволі низь-ким, тому молодіжним громадським організаціям потрібно "скористатися" кредитом довіри до них молоді та посилити свою роль у формуванні молодіжної політики і реальному її наповненні. Молодіжні об'єднання можуть стати суттєвим чинником групової ідентичності та як наслідок, більш чіткої соціальної ідентичності молодого покоління [16];

* громадські об'єднання молоді можуть залучати молодь до процесів держа-вотворення, державного управління й місцевого самоврядування через створення органів молодіжного самоврядування, дорадчо-консультаційних структур при орга-нах державної влади та місцевого самоврядування, груп з розробки політики тощо.

Молодь й державна молодіжна політика.

Слід відмітити, що притаманні молодому поколінню амбіції, завищенні очіку-вання, пошуки власного шляху та бажання самореалізації іноді вступають у проти-річчя з відсутністю власного досвіду та інерцією старших поколінь [2, с. 28]. Мо-лодь досить критично оцінює державну молодіжну політику, особливо у сфері за-безпечення житлом, праці, охорони здоров'я, профілактики правопорушень, вихо-вання та навчання, матеріальної підтримки, організації дозвілля (див. табл.2) [2, с. 36-38].

Таблиця 2

Оцінка молоддю діяльності органів влади щодо вирішення проблем молоді у рі-зних сферах, %

Оцінка Позитивно (скоріше, позитивно) Негативно (скоріше, негативно)

Важко

відповісти

Проблеми молоді

Забезпечення житлом 7 80 14

Праці 11 74 15

Охорони я 14 67 19здоров

Профілактики правопорушень 20 58 22

Виховання 21 53 26

Навчання 30 54 15

Матеріальної підтримки соці-ально незахищених груп мо-лоді (сироти, інваліди тощо) 26 51 23

Забезпечення культурних по-треб 28 51 22

Дозвілля 33 50 17

Фізичної культури та спорту 42 39 19

За даними соціологічного дослідження Державного інституту проблем сім'ї та молоді, яке було проведено у травні 2002 р. більшість молоді вважає, що перехід до ринкової економіки приніс можливість заробляти без обмежень, дав простір для підприємництва, можливість жити у вільному суспільстві, придбавати все, що хо-четься. Серед негативних наслідків молодь бачить втрату соціальних гарантій та до-помоги, зниження матеріального рівня, втрату почуття власної безпеки. 64% молоді не відчувають підтримки з боку держави, 30% вважають її дуже слабкою і лише 3% відчувають істотну підтримку. За результатами соціологічних досліджень, 85% роз-раховують у своєму подальшому житті перш за все на власні сили та знання (у 1995 році таких було 80%). Незважаючи на низький рівень оцінки дій органів влади та держави в цілому стосовно вирішення молодіжних проблем, удвічі зросла кількість молодих людей, які розраховують на державну підтримку, – з 6% у 1995 р. до 13% у 2002 р [2, с.38-39].

Робимо такі висновки:

* молоде покоління незалежної України стає більш впевненим у своїх силах, зменшуються патерналістські орієнтації.

---

Сторінки: 1 2 3 4