Соціально-особистісний розвиток людини

У 80-90-х роках стався перехід до нової людини, нової індивідуальності, до науково підготовленої людини, до твор-чої праці. В передових країнах пройшла кардинальна зміна економічних, політичних, соціальних, правових інститутів. По планеті крокує другий комп'ютерний етап НТР. Якісно зміни-лася і сама людина як соціальний індивід. В кінці XX ст. 35-40% зайнятого населення перемістилися у сферу послуг. Як тепер всі визнають дійсне багатство країни - людина, розви-нутий інтелект, духовний світ людей, який відображає і тво-рить буття. Не гроші як думали меркантилісти, не товар як вчив А.Сміт і Рікардо. не масово платіжний попит як вважав Ф.Рузвельт, а людина, випереджаючий рівень її інтелектуаль-ного та духовного розвитку є справжнім багатством.

Людина як духовно-інтелектуальне багатство - явище

Праця за любов'ю, покликанням перетворює діяльність у самодіяльність. Вільна праця стає вільним часом. 3'являється альтернативна людина, вона не вдоволена існую-чим, шукає іншого, кращого. Сьогодні 1/3 робочих місць США вимагають вищої освіти.

На першому етапі освіта, навчання здійснює функцію , соціалізації, людина освоює світ, збирає, систематизує інформацію про цей світ. Творча функція не розвивається. На другому етапі нагромаджені знання дають можливість розвивати творчість, діяльність стає здебільшого самодіяльністю. Здійснюється функція індивідуалізації.

Альтернативна людина як високоосвічена спочатку заперечує дещо, потім на основі своїх професійних знань ство-рює віртуальну реальність і нарешті створює щось нове - нову справу, нові речі, явища, процеси.

В процесі інтелектуальної праці здобувають дані, перетворюють їх на інформацію та знання. Сфера поширення такого способу діяльності вдосконалюється.

"Економічна людина" перетворюється на "інтелектуальну" людину, людину знань, яка сама є спеціалістом, втілює в життя вимоги науки і техніки. Матеріально виробнича дія-льність стає ніби грою. Змінюється ціль діяльності. Нею стає інновація. Розумова праця - це завжди переплетення спожи-вання і виробництво знань. Складна розумова праця вдоско-налює мислення, інтелект, посилює потребу у нових знаннях. Відношення до праці стає процесом самореалізації і саморозвитку. Праця стає вільною, а не примусовою. Втіленням світової науки і культури в особі Ф.Хайєк назвав індивідуалізованою власністю. Остання протилежна знеособленій власності, яка управляється не спеціалістами. Праця людини у сфері чужої власності є її зовнішній прояв, відчуження від власних сил і можливостей. Це людина типу АДАМ. Сучасному світо-ві потрібна альтернативна, дезінтегруюча. оригінальна, АДОН (Alternative, disinteraiiny, originatig). Ринковий перехід вироб-ничих ресурсів у більш ефективне управління і використання свободи трансакцій веде до універсального обміну, де безпе-рервно формується і перерозподіляється власність, необхідна для функціонування творчих індивідуальностей. Універсальний обмін формує нову індивідуальність. Значна частина універсального обміну йде в нетоварній формі як прямий обмін думок і емоцій, знань і рішень.

В 30-50-х роках XX ст. в найпередовіших країнах центри прийняття рішення, наприклад, в економіці перенесли вниз, у середні ланки виробництва, спеціалістам. Сформувалось таке явище як індивідуалізація прийняття рішень. А в 50-70-ті роки такі права дістають низові ланки, які самостійно формували виробничі команди робітникам. Виникла техноструктура як її назвав Дж.Гелбрейт, що індивідуалізували низові ланки. Лан-ки техноструктури пов'язуються між собою і утворюється сіт-ка відносин індивідуалізованої власності.

В 80-90-х роках в США налагоджується обмін інформацією, спеціалістами, кадрами всередині даної фірми. Прискорюється реагування на ринкові зміни.

Ефект прискорення - наслідок інновацій. Але назріває суперечність. При масовому формуванні творчої індивідуальності, спеціалізації цілей діяльності і технологій окремих фірм сильніше стає розходження із спеціалізацією знань професіоналів, які вже не можуть реалізувати себе в рамках даної фірми. Внаслідок спеціалісти самі ризикують власними засобами для втілення своїх знань. Диференціація знань і форм діяльності приводить до утворення невеликих приватних фірм. Здійснюється деконцентрація виробництва. В 70-х роках в США щорічно виникало 300 тисяч малих підприємств, у 80-х роках - 700 тисяч, в середині 90-х - 1 млн. У 12 млн. дрібних під-приємств зайнято 29 млн. чоловік, у той час як у великих 500 корпораціях зайнято 14 млн. Така невелика підприємницька економіка породжує велику енергію і винахідливість великої маси людей. У вузькій сфері людина здатна набагато ефекти-вніше працювати.

Диференціація знань і діяльності створює величезну кількість сфер для появи нової індивідуальності, що якісно відрізняється від людини соціологічної (SRSM), економічної (REMM) і відчуженої (ADAM). Альтернативна, інтелектуальна людина стає масовою. Тому і не дивно, що в США капіталовкладення в людину перевершили інвестиції в засоби виробництва. Витрати на освіту, охорону здоров'я і соціальне забезпечення в США в 90-х роках перевищили валові приватні і державні інвестиції більш як в три рази.

Розвиток індивідуальної власності і універсального обміну розширює соціальну основу індивідуалізації інших форм

власності і розвитку.

Соціальний розвиток людини - процес динамічний і комплексний. Людина живе і розвивається у "світі людини" - в тому матеріально-культурному, соціальному середовищі, який сама створила. Людина - робітник, споживач та духовна, свідома істота.

Різні сторони людини розкриваються в різні періоди часу, в різних регіонах і країнах. Тобто, конкретний час і конкретний простір накладають відбиток на життєву діяльність людини. Проявляється і специфічна особливість кожного окремого індивіда.

На розвиток людини впливають всі речі, явища, процеси, які мають місце у світі. У великому масштабі - природа, суспільство, культура, інша людина (люди). Сильніше ці яви-ща впливають тоді, коли людина взаємодіє з ними, змінює їх перетворює. Тоді і вона самоперетворюється.

Найбільший вплив на існування людини та людства, їх розвиток , має праця. Типи і форми праці впливають на виникнення нових рис, ознак людини.

Людське суспільство і людину змінили революції - соціальна та науково-технічна. Соціальна революція змінює