сучасної організації. Діяльність людей щораз більше грунтується на довірі. Ще у 1973р. Д. Белл писав, що загальною спрямованістю сучасного суспільства є перехід від "економізованої" до "соціологізованої" моделі. І тут важливо підвищити продуктивність інтелектуальної праці.
В умовах реформування суспільства перспектива розвитку особистості стає актуальною. Від цього залежить напрям розвитку суспільства.
Гострота проблеми обумовлена деідеологізацією суспільства, зростанням духовної деградації, дегуманізації всіх сторін життя.
З врахуванням світових тенденцій актуальним є формування глибинного суспільства, де головними стають загально-людські гуманістичні цінності.
В період, коли людство перетворюється в єдине органічне ціле, відношення між людьми і державами базується не на обмежених класових цінностях, ідеологічних протилежностях, а на людських основах - свобода, достоїнство, справедливість. Гуманізм слід поширити на всі сфери суспільства.
Еволюція Всесвіту спрямована на самопізнання. Всесвіт як субстанція через людину пізнає саму себе. В гуманістично-му суспільстві головне виробництво - знання і праця повинна оцінюватись за кількістю і якістю.
Соціальне самопочуття людини - усвідомлення повноти реалізації своїх потреб та інтересів. Позитивне соціальне самопочуття - відчуття щастя і радості. Негативне самопочуття - тривожність, страх, агресія. Щастя і нещастя - наслідки взаємовідношення людини і людини, людини і суспільства, людини і природи. Процес самоздійснення супроводжується відчуттям щастя і нещастя.
В основі дій людини е забезпечення потреб та інтересів. Соціальна свобода є свобода самоздійснення людини.
Щастя - це насолода і вдача, придбання знань, які дають спокій, радість, впевненість, розуміння всього. Люди, які співробітничають, намагаються, бути вільними, позбутись рабства. Люди, які знаходяться в суперництві, намагаються досягти певного статусу і престижу. Духовне знання найбільш сприяє щастю. Зло, біди, нещастя більше вчить людину, ніж добро, щастя, успіх.
Індійський мислитель С.Вівеканда ділив всіх людей на:
- боголюдей, які ставлять собі за мету реалізацію всіх інтересів:
- добрі люди: враховують інтереси інших, поки це не перешкоджає реалізації власних;
- люди, які приносять зло іншим, заради реалізації своїх власних інтересів;
- люди, які отримують задоволення від заподіяного зла іншим.