позицій. Перший тип орієнтований на придбання грошей, товарів, речей, другий на досягнення символічного капіталу, символічних ресурсів – поваги, влади, почестей, авторитету. Належність до того чи того типу є стійкою рисою особистості даного суб’єкта. Можна виділити ще і третій тип, який показує орієнтацію до матеріального достатку і престижної посади.
Економічна людина, “та що бере”, схильна до авантюризму, екстремальних рішень, вчинків. Інституціональна людина консервативна, відчуває границі дозволеного. І вона більш вигідна суспільству.
НІ мислить стратегічно, кар’єрно, НЕ – тактично, економічно. Не кожен представник НЕ, що прагне до матеріально-фінансових цінностей хоче бути підприємцем, схильний до підприємництва. Він може бути і навіть робітником, інтелігентом і т.п.
Для типу НЕ характерно слабко виражені антипатія до цілепокладання, рейтингової діяльності, вибору пограничних варіантів рішень, вибору найкращого варіанту, переваг традиційних процедур прийняття рішення. У НІ на всі ці випадки протилежна позиція. Проте, НЕ чітко розмежовує реальні і нереальні варіанти дій.
В кожній країні пропорція між НЕ і НІ стійка і залежить від соціокультурних і географічних фатокрів.11 Див.: Клейпер Г.Б. Homo economics и Homo institutius в российской институциональной среде. – Общественные науки, 2003. №3. – с. 11
Взагалі моделей людей, їх поведінки багато, вони переплітаються між собою. Чистих моделей не існує. Кожна людина переважно схиляється до тієї чи тої моделі в неї закладено ще й інші типи моделей. Наприклад, відомо, що економічна людина егоїстична, спрямована на максимальне задоволення своїх потреб, досягнення максимальної вигоди. Така людина все ж таки може, скажімо, бізнес вести чесно і порядно, дотримуватись угод, орієнтуватись на вигоду для всього суспільств. Тобто, економічна людина керується не тільки одним принципом особистої вигоди, але й принципом порядності, почуттям суспільних інтересів. В економічній людині внутрішньо міститься два протилежних типи людини – егоїстичний, споживацький і такий, що поєднується в одній людині кілька типів людини пояснює, чому в суспільстві змінюється соціальні норми, груповий і класовий антагонізм, чому в однакових обставинах люди вчиняють по-різному. Кожна людина не тільки одна модель в своїй поведінці, вони може вміщувати більше ніж дві моделі. Вчені шукають одну правильну модель людини. Але такої моделі немає. Немає правильної людини з усіх точок зору. Людина показує в собі добро і зло, правильне і неправильне, дурне і розумне.