Концептуальні основи формування інформаційного суспільства в Україні

Об’єкт дослідження - інформаційне суспільство як принципово новий тип життєдіяльності сучасної цивілізації.

Предметом дослідження є сучасні концепції розвитку інформаційного суспільства.

Перші концепції інформаційного суспільства зародилися в межах теорії індустріального і постіндустріального суспільства (У. Ростоу, Д. Белл, Е. Тоффлер).

Показується, що в концепціях інформаційного суспільства 1960-х – початку 1980-х рр. домінували технологічні, інфраструктурні й економічні аспекти. Серед ознак інформаційного, або постіндустріального суспільства, називалися: глобальний характер інформації, свобода інформаційних потоків, зростання можливостей збирання, обробки, зберігання, передачі і доступу до інформації, збільшення дії інформації на різні сфери людської діяльності, перехід до нових форм зайнятості, масове поширення інтелектуальної праці, збільшений обсяг і значення наукового знання і інформації, розвиток засобів комунікації, переважання в структурі економіки сфери послуг, науки, освіти, культури над промисловістю і сільським господарством (Д. Белл, Е. Тоффлер, Й. Масуда, Т. Стоуньєр та ін.).

Доводиться, що гуманітарні аспекти становлення нового суспільства, його соціально-економічні і філософські проблеми почали активно досліджуватися на межі 1980-90-х рр. До теперішнього часу велика частина дослідників пов’язує становлення інформаційного суспільства не стільки з технологічним розвитком і кількістю використовуваної в суспільстві інформації, скільки з її новою якістю і новими характеристиками (М. Кастельс, Ж. Бодрийяр, Т. Шиллер, Ю. Хабермас, Е. Гідденс, Ф. Уебстер, М. Делягін та ін.). Аналіз останніх досліджень інформаційного суспільства свідчить, що більшість авторів погоджуються з тим, що прогрес інформаційно-комунікаційних технологій перетворює суспільство не сам по собі, а завдяки зміні природи і властивостей інформації, яка створюється і поширюється за їх допомогою. Робиться висновок про те, що концепція інформаційного суспільства перетворюється на концепцію суспільства знань, а на перший план, знижуючи значення прогресу інформаційно-комунікаційних технологій, виходить цінність інформації як економічного й інтелектуального ресурсу.

Соціально-філософський аналіз провідних концепцій інформаційного суспільства дозволив констатувати принципову різницю підходів до характеристики даного етапу суспільного розвитку різними дослідниками. Частина з них упевнені, що сьогодні з надр старого суспільства народжується абсолютно новий лад (Д. Белл, Е. Тоффлер, Й. Масуда, Т. Стоуньєр, М. Маклюен, М. Кастельс, Ж. Бодрийяр та ін.). Інша частина дослідників дотримується іншої думки, розглядаючи розвиток інформації в термінах історичних прецедентів і спадкоємності і вважаючи інформаційне суспільство логічною похідною від колишньої системи, сучасною стадією постіндустріального капіталістичного суспільства (Т. Шиллер, Е. Гідденс, Ю. Хабермас).

У третьому підрозділі “Практичні моделі розвитку інформаційного суспільства” наголошується, що рух до інформаційного суспільства, будучи стратегічною метою розвитку, є загальною тенденцією для розвинених країн і країн, що розвиваються. Аргументується, що глобальне інформаційне суспільство формується локально, в різних країнах цей процес йде з різною інтенсивністю і особливостями, оскільки має національно детермінований характер. Передбачається існування в майбутньому декількох типів інформаційного суспільства, ключовими критеріями при визначенні яких може служити рівень можливості доступу до інформації всіх членів суспільства, ступінь інформатизації суспільства, макроекономічна політика і концепція держави в контексті формування інформаційного суспільства, особливості національної культури і менталітету. Виходячи з даних критеріїв, виокремлені дві основні практичні моделі розвитку інформаційного суспільства: західна, в межах якої співіснують північноєвропейська й американська моделі, і східна.

У результаті аналізу цих моделей доводиться, що розвиток інформаційного суспільства завжди ґрунтується на плідній взаємодії держави, приватного сектора і громадянського суспільства, хоча співвідношення їх активності і ролі може бути різним.

Указується, що наочним прикладом успішного втілення в життя ідеї інформаційного суспільства служать його практичні моделі, що реалізовуються у країнах Північної Європи, США, Японії, Китаї, Сінгапурі та ін. Наголошується, що розвиток інформаційного суспільства в цих країнах визнаний пріоритетом державної політики. На прикладі даних країн розглядаються особливості реалізації практичних моделей інформаційного суспільства. Показується, що країни Північної Європи, де створена найсучасніша інфраструктура інформаційних технологій, характеризує регуляторна державна політика, спрямована на розвиток високотехнологічного інформаційно-комунікаційного середовища, лібералізацію внутрішніх телекомунікаційних ринків, інформатизацію сфери освіти, створення умов рівного доступу до Інтернету, а також використання досягнень інформаційно-комунікаційних технологій у сферах державного управління, охорони здоров’я і культури.

Доводиться, що американський шлях формування інформаційного суспільства визначається загальною моделлю соціально-економічного розвитку, в якій в умовах повної лібералізації ринку інформаційно-телекомунікаційних технологій, розвитку інформаційних супермагістралей і їх соціальної орієнтації, функції держави зводяться до мінімуму, а діяльність приватних осіб до максимуму.

Представники східної моделі розвитку інформаційного суспільствапрагнуть розробити альтернативний західному підхід, який базується на утвердженні власних ціннісних орієнтацій відносно індустріалізації, інформатизації і соціального розвитку, в основі якого лежать співпраця держави і ринку, спроби встановити зв’язок між традиційними цінностями і соціальними змінами, що відбуваються.

У другому розділі “Структурні основи інформаційного суспільства” виокремлюються й аналізуються політико-правові, економічні і соціально-культурні основи глобального інформаційного суспільства, а також робиться акцент на глобальному контексті розгортання інформаційних процесів. Указується, що трансформація інформаційно-комунікаційних технологій в єдину світову систему комунікацій стала однією з передумов процесу глобалізації, змістом якого є посилення взаємозв’язку національних економік і культур, політичних і соціальних систем

Висновки

Проведений теоретико-методологічний аналіз основних концепцій інформаційного суспільства свідчить про відсутність єдиної методологічної бази для його вивчення, про еволюцію наукової думки від визначення інформаційного суспільства як постіндустріального до формування концепції суспільства знання, а також про необхідність комплексного системного аналізу інформаційного суспільства з урахуванням кількісних і якісних трансформацій.