Зміст

Вступ | ..................................................................................................... | ..... 3

Розділ І. | Теоретико-методологічний аналіз проблеми соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя................................................................................. |

..... 7

1.1. | Сирітство як науково-психологічна проблема: онтогенетичний ракурс ............................................................. |

..... 7

1.2. | Психологічні особливості категорії діти-сироти та соціальні сироти ......................................................................... |

..... 34

1.3. | Психологічні механізми соціальної адаптації дітей-сиріт і соціальних сиріт до сучасних умов життя .............................. |

..... 61

Розділ ІІ. | Емпіричне дослідження проблеми соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя |

..... 72

2.1. | Основні методи та організація емпіричного дослідження .... | ..... 72

2.2. | Порівняльний аналіз результатів діагностики психологічних особливостей соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя ................ |

..... 79

2.3. | Психокорекційна робота з дітьми-сиротами та соціальними сиротами як чинник їх успішної адаптації .............................. |

..... 92

2.4 | Сім’я як фактор розвитку і становлення особистості ............ | ..... 98

Висновки..................................................................................................... | ..... 107

Список використаних джерел................................................................. | ..... 111

Додатки

Вступ

Тяжко-важко в світі жити сироті без роду:

Нема куди прихилиться,-хоч з гори та в воду!

(Т.Шевченко)

Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер не існує…[86]

Один з показників хворобливого стану суспільства – існування такого соціального явища як сирітство. Маючи багатовікову історію, воно віддзеркалює насамперед парадигму державно-правового устрою в часи кожної з суспільно-економічних формацій.

Раніше сиротами вважались ті діти, у яких батьки померли чи загинули, сьогодні у багатьох випадках сирітство обумовлюється патологією материнської поведінки. Такі тенденції спостерігаються не тільки в Україні, але й в інших країнах. Вчені зазначають, що до соціального сирітства призводять процеси урбанізації, соціальні кризи, міграція населення.

За офіційними даними сьогодні в Україні більше 100 тисяч дітей позбавлені батьківського піклування та виховуються в державних закладах: школах-інтернатах, дитячих притулках; 40% з цих дітей не мають рідних взагалі. А за неофіційними даними безпритульних дітей, жебраків, дітей, що відносяться до груп ризику, сиріт, дітей із соціально неблагополучних сімей в декілька разів більше, понад 1 мільйон. Щороку 6 тисяч осіб в Україні позбавляють батьківських прав. Ці цифри просто шокують.[88]

Це прикра дійсність, бо діти при живих батьках залишаються наодинці з різноманітними життєвими труднощами і проблемами (взаємодії з однолітками, спілкування з друзями і ворогами).

Значною проблемою цих дітей є проблема здоров’я, у тому числі і психічного. Дослідження свідчать, що великий відсоток цих дітей відноситься до категорії психотравмованих.

Водночас всупереч поширеній точці зору про те, що діти – це майбутнє нашої держави, говорять, що діти – це сьогоднішнє нашої держави. Перший вислів доречний, якщо говорити про дітей, як про виробничі сили, якщо ж говорити про соціальний контекст то діти – це сьогодення держави. На жаль в сьогоднішніх умовах не дуже щасливе, оскільки за офіційними даними лише у 2002 році 6674 дитини було вилучено із сімей, в яких батьків було позбавлено батьківських прав через пияцтво, асоціальну поведінку та жорстоке поводження, 1085 дітей відокремлено від їх батьків без позбавлення батьківських прав[91].

За останні роки в Україні значно активізувалася робота по вивченню феномену соціального сирітства, напрацюванню нових ефективних механізмів захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, захисту прав дітей в нових соціально-економічних умовах, які склалися в державі. Надзвичайно гостро постали нові проблеми таких дітей: безпритульність та бездоглядність, деформація сім’ї (відокремлення батьківства від подружніх стосунків), проблеми влаштування випускників інтернатних закладів тощо.

В якості основного об’єкта всіх соціальних досліджень та напряму напрацювань нових соціальних методик у цьому відношенні були визначені діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, як специфічна соціально-демографічна група населення. Приділяється увага дослідженню проблем неповнолітніх дітей (за визначенням Сімейного кодексу України), напрацюванню нових та удосконаленню існуючих сімейних форм виховання дітей: прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу тощо [80].

З огляду на це було обрано тему дипломної роботи: „Соціальна адаптація дітей сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя”.

ЇЇ актуальність зумовлена тим, що діти-сироти, соціальні сироти – одна з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, сирітське середовище уособлює в собі найскладніші проблеми психологічного, соціального і духовного характеру.

Об’єкт дослідження – соціальна адаптація дітей-сиріт та соціальних сиріт.

Предмет дослідження – психологічні особливості соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя.

Мета дослідження полягає у вивченні психологічних умов та чинників, що сприяють успішній соціальній адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя та обгрунтуванні психокорекційної роботи з даною категорією дітей.

Мета дипломної роботи вимагає виконання наступних завдань:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя.

2. З’ясувати психологічні особливості категорії діти-сироти, соціальні сироти та психологічні механізми соціальної адаптації дітей, позбавлених батьківського піклування до сучасних умов життя.

3. Дослідити психологічні особливості соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до сучасних умов життя.

4. Розробити програму психокорекційної роботи з дітьми-сиротами та соціальними сиротами для їх успішної соціальної адаптації до сучасних умов