Кластеризація результатів експериментально-психологічного дослідження у підгрупі хлопців та дівчат дала змогу виявити і порівняти відмінності у смисловій структурі психологічних особливостей соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до умов сучасного життя (дендрограми кластеризації даних у цих двох підгрупах подаємо на рис. 2.2.5.–2.2.6. додаток Е).

У підгрупі хлопців перший і основний кластер об’єднує показники «Прагнення до відповідальності», «Бажання діяти відразу», «Націленість на

розв’язок проблем» (r = 0,987, r = 0,984; р?0,01). Тоді як у підгрупі дівчат перший і основний кластер включає показники «Активність» і «Прояви ініціативи» (r = 0,86; р?0,01). У хлопців дане поєднання входить у другий кластер (r = 0,873; р?0,01). Такі відмінності, найімовірніше, пов’язані з впливом гендерних уявлень та процесом гендерної ідентифікації хлопців та дівчат: чоловік повинен бути відповідальним, цілеспрямованим, рішучим, прагматичним. А дівчаткам цього віку власне і притаманні активність, ініціативність, вони часто стають старостами в класі, організовують різноманітні заходи і т. ін.

До третього кластеру підгрупи хлопців входять показники «Активність» і «прагнення до відповідальності» (r = 0,845; р?0,01). Проте більш цікавим серед результатів кластеризації даних психодіагностики підгрупи хлопців є четвертий кластер, котрий включає такі показники, як

«Дезадаптованість» та «Прагнення до ризику» (r = 0,86; р?0,01). Прагнення до ризику часто пов’язане з невмінням йти конструктивним шляхом здобування свого авторитетного місця в референтній групі та серед дорослих, з певними психологічними комплексами особистості, компенсацією реальних чи уявних недоліків, ексцентричністю та ін. Саме ці риси та мотиви підштовхують підлітка до аддитивних, делінквентних чи девіантних, дезадаптивних дій.

Ще одним цікавим і специфічним для підгрупи хлопців є п’ятий кластер – «Активність» та «Гнучкий стиль спілкування» (r = 0,752; р?0,01). Комунікабельність, вміння налагоджувати і підтримувати гнучкість контактів виступає необхідним елементом завоювання свого місця у референтній групі і поєднується з активним, діяльним налаштуванням – а це одні з характерних властивостей особистості лідера – займати позицію якого прагне практично кожен підліток (зрештою, як і дорослий).

У дівчат в другий кластер входять показники «Активність» і «Прагнення до ризику» (r = 0,874; р?0,01). З нашої точки зору, таке поєднання повинно було б бути більш характерним для хлопців, проте поява його у дівчат засвідчує присутність наявної сьогодні тенденції до зростання динамічності процесів маскулінізації дівчат і фемінізації хлопців та збільшення загальної частки андрогінних типів уявлень.

Інші кластери виокремлених за статевою ознакою підгруп, в загальному, повторюють зміст кластерів смислової структури психологічних особливостей соціальної адаптації дітей-сиріт та соціальних сиріт до умов сучасного життя загальної вибірки, тому описувати їх окремо не доцільно.

Ми також здійснювали кластеризацію даних експериментально-психодіагностичного дослідження у підгрупі сиріт, соціальних сиріт (вихованців інтернату) та соціальних сиріт (учнів загальноосвітніх шкіл). Це дало змогу виявити і порівняти відмінності у їх смисловій структурі психологічних особливостей соціальної адаптації до умов сучасного життя (дендрограми кластеризації даних у двох виокремлених із загальної вибірки підгрупах подаємо на рис. 2.2.7.–2.2.8. додаток Е).

Для підгрупи дітей-сиріт, соціальних сиріт, котрі виховуються у школі-інтернаті у перші два кластери входять показники: 1) «Прагнення до відповідальності» та «Бажання діяти відразу» (r = 0,981; р?0,01); 2) «Активність» та «Прояви ініціативи» (r = 0,979; р?0,01). Тоді як у підгрупі дітей – соціальних сиріт учнів загальноосвітніх шкіл до першого основного кластеру ввійшли показники «Прагнення до ризику» та «Прояви ініціативи» (r = 0,862; р?0,01). Звідси можна зробити висновок, що діти-сироти, соціальні сироти школи-інтернату володіють більш зрілими, серйозними налаштуваннями у своїй життєвій позиції на відміну від дітей – соціальних сиріт загальноосвітніх шкіл. Сироти, соціальні сироти школи-інтернату більше покладаються на власні сили, самостійність, відповідальність, знаючи, що в цьому житті вони не мають надійної підтримки від «Інших». Про це засвідчують і наступні кластери: третій – «Націленість на розв’язок проблем» та «Гнучкий стиль спілкування» (r = 0,951; р?0,01), четвертий – «Активність» та «Прагнення до відповідальності (r = 0,844; р?0,01) та ін.

В той же час, соціальні сироти загальноосвітніх шкіл, більшість батьків яких перебувають за кордоном у трудовій еміграції, почувають себе достатньо захищеними принаймні з матеріальної сторони. Але у більшості випадків вони не отримують достатньої (а в деяких випадках – навіть мінімальної) кількості емоційного тепла та підтримки. Відтак у них загострюється емоційна чутливість, прагнення до пошуку нових вражень, прийняття та емоційної підтримки у референтній групі. Що й знайшло своє відображення у вище наведеному першому та третьому кластерах («Активність» та «Прагнення до ризику» (r = 0,847; р?0,01)). Соціальних сиріт загальноосвітніх шкіл з вищим рівнем ймовірності можна віднести до групи ризику дітей підліткового віку, які схильні до вживання психоактивних речовини та девіантної поведінки загалом. Це явище отримало нині назву «італійський синдром» – комплекс психологічних, психічних, психосоматичних порушень, походження яких має соціальний характер, – вони притаманні трудовим емігрантам (заробітчанам) та членам їх сімей.

Всі інші кластери смислової структури психологічних особливостей соціальної адаптації досліджуваних дітей у виокремлених групах, в загальному, співпадають з отриманими в результаті кластеризації даних психодіагностики загальної вибірки.

Важливим елементом соціальної адаптації особистості (у підлітковому та юнацькому віці) виступає професійна орієнтація. Особливості професійної самовизначеності досліджуваних дітей-сиріт та соціальних сиріт вивчались на основі аналізу анкетних даних. Тут були отримані такі результати.

З професією визначились, добре ознайомились з її особливостями, вимогами до особи, котра хоче оволодіти нею 38,9% дітей із загальної вибірки. 61,1% дітей ще не визначились остаточно або не визначились