сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , отримав новий імпульс у 1996 р. у зв’язку із створенням Міністерства у справах сім’ї та молоді України. Так на кінець 1999року в Україні діяв 91 ДБСТ, де виховувались 762 прийомні дитини.
До 2002 року діяльність ДБСТ регулювалась положенням « Про дитячий будинок сімейного типу» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 627 від 27 квітня 1994 р. В квітні 2002 року Кабінет Міністрів України Постановою № 564 від 26.04.02 затвердив нове положення про ДБСТ. Згідно з цією постановою ДБСТ – це окрема сім’я , яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка перебуває у шлюбі і бере на виховання і спільне проживання не менше п’яти дітей сиріт чи дітей позбавлених батьківського піклування .
Створення прийомних сімей в Україні було започатковано Постановою Кабінету Міністрів № 241 від 2 березня 1998 р. « Про проведення експерименту з утворенням прийомних сімей в Запорізькій області та затвердження положення про прийомну сім’ю « . Прийомна сім’я – це сім’я яка добровільно взяла з будинків для дітей – сиріт та дітей , позбавлених батьківського піклування від 1 до 4 дітей для виховання і спільного проживання .
Виховання в ДБСТ чи ПС дитини , яка позбавлена можливості перебувати у біологічній родині , спрямоване на надання їй можливості в сімейному оточенні засвоїти соціальні правила і норми життя . По суті вони виконують функції соціального і соціалізую чого інституту. Однак , для дитини, яка була позбавлена батьківського піклування і направлена на виховання в такі заклади , їх соціальна сутність набуває специфічного забарвлення .
Розділ 2.Альтернативні заклади опіки дітей – сиріт в Україні.
2.1 Технологія створення ДБСТ та ПС.
Практика створювання та функціонування таких сімей в Україні доводить логічність та ефективність співпраці спеціалістів Центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ) та відділів у справах сім’ї та молоді на всіх етапах створення і функціонування сімей . При цьому на кожному етапі навантаження на кожну структуру різне, що має враховуватися при плануванні і реалізації роботи на місцях .
Найбільш доцільним є залучення працівників ЦССМ із самого початку – до проведення інформаційної кампанії щодо поширення сімейних форм влаштування , а також до попередньої роботи з кандидатами на створення ПС та ДБСТ.
Попередня робота з кандидатами | Юридичне оформлення | Робота з прийомною сім’єю
Інформаційна кампанія | Підготовка документів на сім’ю і дитину | Збір інформації про прийомну дитину
Бесіда з кандидатами на створення ПС | Опікунська рада | План соціального супроводу
Перевірка інформації про сім’ю кандидатів | Розпорядження про створення | Допомога у вирішенні проблем дитини, батьків
Тренінг з підготовки кандидатів | Угода між адміністрацією і батьками | Налагодження співпраці з різними установами
Підбір дитини на влаштування у ПС | Аналіз діяльності ( оцінка ефективності )
Корекція плану соціального супроводу
Інформаційно – ознайомчий етап створення ДБСТ та ПС розпочинається рекламною кампанією , що проводиться за двома напрямами .
Перший напрямок забезпечує формування позитивної громадської думки щодо сімейних форм державної опіки. Він передбачає дослідження таких завдань:
підвищити обізнаність громадськості про інститут прийомної сім’ї , як форму державного влаштування дітей , які позбавлені батьківської опіки ;
продемонструвати позитивні сторони роботи органів опіки і піклування , центрів соціальних служб для молоді , спеціальних соціальних служб.
Другий напрямок спрямований на залучення кандидатів у прийомні батьки і передбачає досягнення таких завдань :
отримати достатньо звернень громадян для набору кандидатів у прийомні батьки ;
надати кандидатам на початковому етапі інформацію щодо умов , за яких особи не можуть стати прийомними батьками.
Зміст рекламних матеріалів має містити інформацію для потенційних кандидатів , зокрема щодо наступних етапів процесу. Особлива увага має бути зосереджена на достовірності інформації . Важливо , щоб кандидати із самого початку знали завдання , які стоять перед ними. Інформація щодо діяльності сімей може надаватися в ході проведення конференцій , семінарів, «круглих етапів» . Також періодично мають надаватися інформаційні матеріали в газетах, журналах, теле – та радіопрограмах , розміщуватися об’яви в установах , організаціях, закладах. Одним із напрямів розповсюдження інформації мають стати тематичні буклети. Інформаційні матеріали мають висвітлювати такі питання:
особливості функціонування ПС та ДБСТ;
позитивний досвід функціонування таких сімей в Україні ;
контактні телефони або адреси , за якими мають звернутися бажаючі отримати більш детальну інформацію.
Результатом інформаційної кампанії є звернення громадян , яких зацікавила інформація щодо сімейних форм влаштування дітей – сиріт. Спеціалісти, до яких звертаються, повинні володіти інформацією стосовно програми розвитку сімейних форм влаштування . Таким спеціалістом може бути як працівник відділу у справах сім’ї та молоді , так і ЦССМ.
Спеціаліст, який веде попередню роботу з кандидатами на створення ПС та ДБСТ має володіти інформацією щодо того :
що таке ПС та ДБСТ як соціальний інститут , чим вони відрізняються від традиційних форм виховання дітей – сиріт ;
які основні умови до кандидатів;
хто не може стати кандидатом;
які розміри і форми матеріальної підтримки дітей, що виховуються у таких сім’ях;
які документи необхідно підготувати ;
яких дітей можна взяти на виховання;
куди можна звернутися з питань опіки усиновлення дітей – сиріт .
У разі, коли людина не є потенціальним кандидатом у прийомні батьки, її необхідно переадресувати до спеціаліста ,який займається питаннями , що турбують клієнта, або ж тактовно відмовити йому у співпраці.
На цьому етапі дуже важливо, щоб інформація про ПС, як альтернативну