2.Сім'я є об'єктом багатьох впливів і, зокрема, виховного впливу соціального педагога. Різні соціальні інститути, навчально-виховні установи розглядають сім'ю як відкриту систему для координації своїх виховних зусиль. Скоординувати усі ці зусилля означає послабити протиріччя і створити однорідне виховне та розвиваюче середовище [Подласий И.П,1999, с. 237]. Доцільно нагадати, що саме турбота й вболівання держави за долю міцної, працьовитої, духовно багатої, грсмадянської свідомої і зрілої української сім'ї, виховання у ній дітей спонукали прийняття низки документів, а саме:

Функції та основні параметри сучасної сім”ї.

Сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі
перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб,
поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює сою
життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-
психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Сім'я
завжди виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку
суспільства, відображає його економічні, моральні й духовні суперечності.
Отже, сучасні економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в
політиці, культурі - все це відбивається на життєдіяльності сучасної сім'ї,
при цьому поглиблюється її дезорганізація.
Сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що,
звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на
життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-
побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний
клімат, який впливає на духовність сім'ї, виховання дітей, організацію
вільного часу членів сім'ї.
В особливо складних умовах у період кризи опинилася молода сім'я, яка
визначається як соціальна група, у якої вік чоловіка та жінки або одного з
них не перевищує 28 років. В Україні налічується 10,3 млн. молоді (віком
від 15 до 28 років), що становить 19,1 відсотка загальної кількості
населення. В країні мешкає 2 млн. 400 тис. молодих сімей, в яких
народжується 80 відсотків усіх народжуваних в Україні дітей. Тобто 46,6
відсотка молодих людей перебувають у шлюбі, і хоча статистика недосконала і
не встигає за кількістю розлучень, можна сказати, що 50 відсотків молоді
перебуває в шлюбі (або була в шлюбі). Є молодь, яка готується до шлюбу.
Отже, питання шлюбно-сімейних відносин хвилюють молодь: як підготуватися до
шлюбу, як обрати супутника життя, як одружитися, зберегти сім'ю, запобігти
сімейним чварам, як виховувати дітей та ін.
Перед молодою сім'єю стоять особливо гострі проблеми матеріально-
економічного та житлово-побутового характеру. Невизначеність майбутнього,
незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків,
непідготвленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно
позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на
внутрісімейних процесах, характері взаємостосунків членів сім'ї, її
стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного
часу.
Державна політика, спрямована на підтримку молодої сім'ї, знайшла своє
вираження у Законі про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в
Україні, галузевій програмі Мінмолодьспорту України щодо поліпшення
становища молодих жінок, сім'ї, завдяки якій передбачається здійснити
заходи, спрямовані на поліпшення становища молодої сім'ї, її соціальний
захист. Ці завдання реалізуються за допомогою соціальних служб для молоді,
створених на початку 90-х років.
Розглянемо кожну функцію сім'ї та визначимо, як сучасна сім'я
справляється з її виконанням.
Матеріально-економічну функцію сім '('становлять її бюджет,
організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві,
здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Сім'я повинна
брати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі
на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Чи може сучасна
сім'я ефективно виконувати цю функцію? Як свідчать дані соціологічних
досліджень (4), переважна більшість сімей має
життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; більше 50 відсотків цих сімей
перебувають за межею бідності, а прибуток молодої сім'ї удвічі нижчий за
необхідні потреби. Крім того, чимало молодих людей не зайнято або не
повністю зайнято у системі суспільного виробництва внаслідок його кризового
стану, скорочень, має нестабільні заробітки. Тому, щоб утримувати сім'ю,
люди змушені займатися так званою комерційною діяльністю. Особливо важко
сім'ям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сім'ям. Ці явища
стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоров'ї членів сім'ї,
їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому -на розвитку суспільства,
генофонді країни.
Житлово-побутова функція - це забезпечення сім'ї житлом, ведення
домашнього господарства, організація домашнього побуту. Ця функція тісно
пов'язана з попередньою. За даними соціологічних досліджень (4), лише 5-7
відсотків молодих сімей, що беруть шлюб, забезпеченні власним житлом. Через
5 років спільного проживання власне житло мають 23 відсотки молодих сімей,
інші або проживають з батьками, або наймають (48,5 відсотка) окрему
квартиру чи кімнату в гуртожитках (особливо це стосується студентської
сім'ї). Молоді сім'ї навіть не мають чітких перспектив щодо одержання
житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього
побуту і загалом - на мікрокліматі сім'ї.
Отже, в активний період життя, сприятливий для здобуття професії,
вдосконалення професійних якостей, народження та виховання дітей, молода
сім'я не має належних економічних та побутових умов для свого становлення,
нормального розвитку та виховання здорового покоління. ,
Репродуктивна (демографічна) функція сім "і полягає у відтворенні
життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей. Мається на
увазі відтворення не тільки кількісне, а й якісне (народження фізично і
психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як
відомо, для відтворення населення